Афористичне

Закрутив словами, як пальцем біля скроні.

Усміхнене :)

Коли ти бачиш у людях сонце, і тим самим вони сяють тобі в лице, ти мимоволі усміхаєшся.

Поза статистикою

Я не цікавий глобалізованому світові. Чому?

Я не є середньостатистичним споживачем, що по мірках ймовірної статистики маю щось зробити так, як це придумано-продумано кимось. 

Хтось, створюючи новий продукт, уже уявляє собі майбутнього споживача і, з ростом "апетиту", аудиторію, щораз чимдужчою. Мій вибір завжди аргументований власним інтересом, а не інтересами інших. Хоча в цьому житті "ніколи не кажи ніколи", серед мнозтва пропозицій і запитів, вирогідно зробити вибір, який може трапити й у загальну "воронку" суспільних інтересів. Але це нічого глобально не вирішує. В популяризованому світі нешаблоновані люди не в рахунок. Тут має бути інший контекст...

Олег Левченко. Вірш: Мову через коліно...

Мову через коліно.
Хай співають боги
інших околиць.
Обійми любові
виткані з павутиння
доволі сумнівні.
Втрачаємо щось більше -
чи більше знаходимо!?
Рано чи пізно
ставимо іншу мелодію.

27.04.2017

Що краще: гаджет чи книга?

У книжки не сідає заряд акомулятора.

Коли світ накриється "мідним тазиком"?

Коли Бог втратить силу!

"Старший брат"

Всі знають термін "старший брат" без тлумачень. Що білоруси, що українці, як мовиться "з книжок" відають, що так кажуть про "росіян". Дивно, що так привчали говорити і думати не в Росії. Навіть коли так мовиться, всі розуміють, що термін прийшов не з віків, отже, сформований не на підставі історичних джерел появи тієї чи іншої осібності (прототипу тієї чи іншої державності). Тут суть в самій назві, що має образ не просто політичний, а фінансового ревізора, зрощений делегуванням влади Золотої орди Московському князівству (найслабшому з князівств) в організації збору данини з усіх земель Русі (від Києва до Новгорода) із правом розширювати подібне панування. Тому термін "старший брат" добре тлумачити, як "фіскал" - посада нешанована серед простого люду, місія якої збирати і контролювати сплату податків, карати за ухиляння, справу, яку добре розтлумачив Ісус: "Богу боже, а Кесарю кесареве". Тому й дуже важко серед "фіскалів" шукати праведників (правдивців) Слова. Тому термін "старший брат" почав вживатися не лише в значенні старшого в родині, а отже головного спадкоємця роду, але й як іронія (кпин) за очевидну неправду. Бо Московське князівство було найменшим і найслабшим, а з'явилося пізніше за Київське, Новгородське та інших. Це образ анти- Христа, народитися ніким і "стати" всім, а не на впаки: народитися Сином Божим і померти в муках... але воскреснути. Останнього Росії, мабуть, не судилося.

Чути себе / Чути інших

На якомусь етапі люди настільки звикають чути інших (зливаються з голосами інших), що перестають чути себе.

Конфлікт може вибухнути у будь-який час - егоїзм від злиття з колективом у людині не меншає.

Як виявити людину-інтелектуала?

Виявити людину-інтелектуала з високою культурною складовою в освіті та вихованні можна за кількістю оціночних суджень. Наприклад, у будь-якому конфлікті проста людина бачитиме погане і хороше, як чорне і біле, і судитиме коротко й однозначно; людина, що розумітиме причини з'яви конфлікту, бачитиме більше відтінків його наслідків, припускатиме можливі сценарії розвитку; високоосвідчена людина розумітиме причини і наслідки конфлікту в більшому спектрі взаємозв'язків, і дивитиметься на висновки, як гросмейстер на початку гри варіанти вирішального ходу фігури на шаховій дошці.

Перші враження від столичного автовокзалу "Warszawa zachodnia"

По приїзді до Варшави, тільки-но ви зійдете з автобусу, можливо, до Вас підійде чоловік і запропонує стартовий пакет мобільного телефону на вибір - номер і оператора, розмовляючи з вами прямо-таки українською мовою. Але стартовий пакет за 5 злотих він продаватиме за 10. Цей факт визнає, але для лякливих, зауважить, що все підключить і налаштує. На автовокзалі, якщо ви приїхали доволі рано або пізно, може виникнути питання: де поміняти валюту на злоті? Звернувшись до красивих чоловіків "ochrona dworca", вони запропонують це зробити самим. Це буде вигідніше, ніж у сусідньому кіоску, але дорожче, ніж, коли відкриються валютні каси, що є безпосередньо на автовокзалі. Коли трохи набіжить народу, між рядами почне ходити дівчина, наче німа, і пропонувати фігурки слоників з певним текстом польською,  зауважуючи шарпанням по руці на полишеному біля тебе. Ставитиме біля тебе одну фігурку й ітимите далі, розставляючи іншим, за хвилину-другу забирати, якщо ти не вподобав. Якщо ти сидітимеш на автовокзалі довго, дівчина, як вперше, ставитиме тобі фігурку знову й знову. Складеться таке враження, що всі "заточені" під тебе, такого свіженького і гарячого пиріжка. Щодо оточуючих людей: такі ж звичні, як і всюди. Якби дехто не говорив польською, думав би, що українці. Чути, як українську, так і російську. З російською - більше в білякав'ярних місцях, якраз перед приїздом-від'їздом з дому-додому. Треба враховувати, що певна кількість народу, яка приїжджає на автовокзал, не лише з України, але й з Білорусі. Старше покоління зі старими мобільними, молодь з гаджето-андроїдними. Є де поїсти, залишити речі, наявний хостел. Щодо зарядки телефону є дивоавтомат, ясність від роботи якого особисто не виявлена. Але дозволять підзарядитися у будь-якій кафешці, лише варто будь-що замовити. Якщо ви досидитесь на автовокзалі до пізнього вечора, вас попросять покинути залу прибуття і переміститися до зали очікування, перегородивши те все залізною сіткою. Загалом, все так, як і в нас.

17.04.2017

Чому люди не обирають людей з підвищеною самокритикою?

Люди хочуть бачити при владі громадян з критичною оцінкою як інших, так і себе. Із рівнозначною шкалою оцінювальних суджень. Але тут криється проблема індивідуального (тих, хто йде до влади) і народного (ті, хто обирає) популізму. Люди не бажають мати лідера, який помиляється, тому одиниці, що йдуть до влади, не будуть максимально щирими, адже не матимуть електорат. А люди не є щирими, бо не готові підтримати людину, що помиляється і готова визнавати свої помилки. Донині народні маси ставляться до лідерів, як до напівбогів. Тому виходить так: якщо помилився, маєш стояти на тому, що правий. І з порочного кола сучасної демократії наче немає чарівного виходу. Насправді відповідь криється у відстані розуміння нагальних проблем і базових цінностей. Люди мають голосувати не за себе подібних, а за проекти змін до кращого. А реалізацію цих проектів довіряти людям із високою шкалою освідченності в реалізації подібних проектів. Нехай це буде людина з іншої країни, іншої культури, але довіра в реалізації довіреного їй проекту буде їй за честь власного імені.

Що треба зробити, якщо з людиною не можливо знайти спільної мови?

Якщо більшість людей у своїй компанії відчувають людину із якою не можливо знайти спільної мови, не треба "насідати" і повчати цю людину. Вона може знаходитися на іншому рівні своїх базових цінностей, і тому вона не краща і не гірша, просто інша. Треба на деякий час уникнути критичного спілкування з такою людиною, іншими словами - "відійти в сторону". В результаті вона з часом або "пристане" до позицій колективу, або "відійде" від нього. Без жертв і нарікань.

Не суди критично!

Не суди критично, 
бо не знаєш де сам впадеш, 
де руку тобі подадуть.

Моя духовна практика - читати розумні книжки, спілкуватися з розумними людьми

Багато релігій наголошують на духовній практиці. Практично, їхній діалог починається з подібної відправної точки, наприклад, чи я впевнений, що моє ім'я вписано в книгу життя? Відповідь проста: моя духовна практика - читати розумні книжки, спілкуватися з розумними людьми.

Викрадачі часу

Просування нового продукту - це теорія і практика про те, як додатково вкрасти твій час. Ти вже щось споживаєш, ти хочеш більшого, "ми запропонуємо вам продукт, яким ви заповните свій вільний час" - мріють і втілюють у життя сучасні ідеологи нового продукту.

Пакетик сметани

І він наголошував, і це було для нього принциповим, що треба обрізати кутик пакетика від сметани з лівого боку лицьової сторони, і не дай боже з іншої... На його думку, сметана може витекти, він братиме пакет вже не з того боку, в результаті одяг і стіл забрудняться, він нервуватиме, кричатиме, день піде шкереберть.

Генії та самокритика

Генії доволі критично ставляться до своєї творчості на відміну від початківців і делетантів.

"Моралісти" з підвищеним рівнем справедливості

Завжди дивує "п'янь" з підвищеним рівнем справедливості. Таке враження, якби не були "під мухою", мали б бути нормальними (стриманими) людьми. 

Зайде одна чудь в автобус і почне повчати, причепившись до хлопця, що сидить, за старшу жінку, що стоїть при виході, нарікаючи, як всі опустились, до чого світ котиться, що вже "нічтожество" не може уступити місце "бабушкє". Не розібравшись в суті проблеми, що жінка старшого віку має вже сходити, зчинить галас для всіх, і, як "бонус" - напустить свого душевного перегару.

А ще гірше, коли зустрінуться два таких "мораліста" і зчинять діалог "справедливості" для раптових свідків їхньої історії, наробивши тим галасу, і на хвилі одноосібної "правди", набивши одне одному носи.

Як підняти в ресторані апетит у клієнта? (Гумор з перчиком сарказму)

Ніхто не спробує, аби підняти клієнтові апетит в ресторані чи їдальні швидкого приготування свіжого м'яса, з акцентами в рекламі, що м'ясо не морозять, не переробляють, а одразу воно потрапляє в твій бутерброд під ліричною назвою гам/чікен/бургер свіжоспеченим - опісля комбінату, показати реальний процес появи цього "присмаченого смаколика" на відео.

Отак їси, приміром стегенце курки, і дивишся, як це воно ще було яйцем, потім стало великою кудкудакою, хрещеною "бушем", потім її на автоматі й так і сяк, як і багатьох інших - зарізали, почистили, помили, обрізали, охолодили, привезли, посмажили, а ти його жуєш... І все це на відео, де ти наприкінці його - в онлайн.

Люди думають, що їх розуміють з півслова

Причина конфліктів. Люди думають, що їх розуміють з півслова. Коли вони починають усвідомлювати, що це не так: вони хочуть однозначності розуміння. Коли такі люди усвідомлюють, що в світі людей такого не існує, бо "скільки людей, стільки ж думок", а їх об'єднує лише спільність рефлексів і боротьба за їх збереження, може відбутися когнітивний дисонанс, а там... нірвана і блаженство.

Як раз і назавжди закрити тему війни?

Неоголошений повальний перехід на українську мову - можливість раз і на завжди довести Росії, що неоголошена війна в Україні завершена.

Де є межа між лукавством і симпатією?

"Лукавий - кульгавий", "пророк з фізичним пороком", "Бог - то є досконалість" і де проходить межа між симпатією та відразою? Чому в основі християнства лежить тема прийняття речей такими, якими вони є у лоно своєї любові - закон всепрощення? Можливо, так змушують лукавити - кульгавити душею? Тому, у можливій протилежності, в лукавстві можлива досконалість, а у божественності - кульгавість.
21.05.2016 - 23.03.2017

Усі помиляються

Усі помиляються і помилки у всіх типові, адже нервова система у всіх однакова. Тим самим і історія повторюється, адже люди схильні повторювати власні помилки і помилки інших.
Велика шана тим, хто уникає помилок на користь перевірених віками і народами традицій: збереження та примноження.
21.05.2016

Велике і мале

Перемішую кашу - велика ложка тягне за собою маленькі крупинки. Асоціації: камінь, що котиться з гори, тягне за собою маленькі камінці; велика людина веде за собою менших. Але є таке велике, яке не зрушуються з місця, за будь-якої сили, таке, що є стійким і статичним, таке, що не відірване від основи.
22.05.2016

Нове як наслідок нежиттєздатності старого

Нове з'являється не в супереч, а як наслідок нежиттєздатності старого. Так ламаються старі й формуються нові схеми, форми, шаблони...
21.05.2016

Бажання мають бути реалістичними

Бажання (потреби) мають дорівнювати очікуваній реальності. Іншими словами: аби не було розчарувань, бажання мають бути - реалістичними. Та при усіх наших бажаннях, мріяти ніхто не забороняв.
21.05.2016

Скільки Бог простив людині? Скільки вона завинила Йому?

Скільки Бог простив людині?
Скільки вона завинила Йому?
"Хто за нас молиться на Небі
і на Землі перед престолом Його"?
До кого ми звернені?
Ми прагнемо золотої середини
або діаметральних протилежностей.
Ми знаходимо себе в тому,
що ми різні, і в той же час -
спільні за своєю природою.
Ми такі бездоганні, аж до відразності,
де міра нашої участі злічена іншими:
віра-довіра-любов або розчарування.
21.05.2016

Поліфонія, що зливається в тишу

Поліфонія - це вулик, у якому твориться спільне і єдине.
Будь-яка нова ідея, навіть в ошатах світла, принесе рано чи пізно людські жертви. Навіть ідеї людинолюбства мають у собі механізми прийняття / неприйняття або ж вторгнення / відторгнення.
Когось кликати на допомогу - виявляти слабкість чи проявляти силу? Потребує допомоги безпорадня самотність. Коли один кличе одного - вияв власної кволості, коли один кличе багатьох - та ж кволість, лише в колективному? Є стереотип, якщо хтось кличе на допомогу - він виказує свою безпорадність, насправді - це може бути подія суспільного значення. Чому так, що більше з інформаційного потоку "допомогти" - не "зачіпає"? Чуже - не болить!?
А як болить - стає віхою в історії?

Є такі речі, які ми у власному житті не обираємо, наприклад: ІМ'Я

До цієї думки я дійшов на прикладі усвідомлення власного імені. Коли в момент знайомства називав власне ім'я, виявляв, що мене запам'ятовували зовсім інакше, і при черговій зустрічі, найчастіше був я чомусь Ігорем. Спочатку я ображався, а потім - ні. Це наштовхнуло мене на думку, що імена мають своє обличчя та характер, навіть мав нагоду прочитати таку книжку. Якось я робив одну з перших у своєму житті презентацій, був його ініціатором, знав усіх запрошених мною на пам'ять, кожному надавав слово, і тут трапилась неприємність: під кінець багатьох виступів я забув на ім'я чергового автора, а точніше - авторку , прізвище згадав, а ім'я забув. Знав і забув, назвав її на ім'я з яким вона засоціювалась тої миті. Вона не захотіла виступати, акуратно "віднікалась", під кінець заходу натякнула, що дуже любить своє ім'я, яке зволів забути. Це був важливий досвід. Так - вона образилась, так - вона дівчина, і цей виподок однозначно її зачепив, хоча можу навести інші приклади, де дівчата лише сміялися з того, що я плутав або забував їхні імена.

До чого цей монолог? У власному житті є речі, до яких належить і власне ім'я, поява яких залежить не від нас. Власне ім'я це шана не нам, а нашим батькам, які захотіли нас назвати такими, якими ми маємо бути (запам'ятовуватися/асоціюватися) для інших. Зрозумів і щодо себе: навіщо мені ображатися на когось, щодо того, що мене хтось назвав, приміром, Ігорем? Мене, мої батьки могли назвати як завгодно. Тим більше, я міг би народитися в іншій країні, у мене могла б бути інша мова спілкування, інша культура і вподобання, інша школа, гуртки, у мене могли б бути зовсім інші інтереси. Я міг би бути іншим. Як висновок, кожна образа, якщо поміркувати, може видаватися смішною, а тими, ким ми є, багато в чому залежить не від нас... або ж ми тільки думаємо, що від нас.

Безпомічна присутність

Безгучний сплеск води
глушить лабіринт думок.
Н А С Т А Є
довга пауза безмовности,
безчутности, легкости...
Як риба ковтаєш повітря,
усі намагаються тебе зрозуміти,
щось тобі підказують, питають...
Питають і підказують... Але...
Судомність твоїх вуст
їм так нічого й не промовляє.
Коли безгучний сплеск води
розривається криком,
простір починає задихатися...
Цей світ уже не твій -
усі безцеремонно тебе покинули,
і твоя самість набуває ваги
більшої, аніж чиясь
безпомічна присутність.
30.08.2012

Чому усе має бути в рівну міру?

Людина має рівнозначно отримувати інформацію усіма органами відчуття: слух, зір, дотик, смак, нюх, рівновага, положення тіла. Коли людина весь час, навіть за родом діяльності, розвиватиме/навантажуватиме лише один-два відчуття - спостерігатиметься однозначний "перекіс". Людина має жити повноцінним життям. Саме тому ми бачимо відхилення у тих, що сидять за комп'ютером або захоплено пропадають за гаджетом, мають виключно фізичне навантаження або тішать себе різноманітними "вкусняшками". Що значить "перекіс" - це, як наслідок, або слабкий зір, або спрацьовані суглоби, або ожиріння. Неписаний закон я б доповнив так: "все має бути в рівно-міру" - діятиме завжди.