ФіLOsоХвічне БарбIQ 054

Цікаво було б прочитати книгу, якщо така написана: "Національна культура брехні московитського народу". Про причини, походження і впливи. Як це "надихає" завойовувати та виживати усій системі зрад, доносів, кругової поруки тощо.

03.02.26

Чим вимірюється емоційна прірва між хотіти (нестримно жадати) та уявляти (наївно мріяти)? Чим далі зусилля відступають від дії, тим насиченішою й темнішою стає мрія.

05.02.26

Чому заможніші не мають багато дітей? Чи не тому, що багато працюють, на відміну від бідних? Можливо, тому що заможні рахують життя в одиницях контролю й ефективности, а бідні — в ритмах і паузах, де між двома зусиллями ще встигає з’явитися нове життя.

05.02.26

Чи рахується як рівнозначне: кількість докладених зусиль і "незалежна" нагорода за її отримання? Наприклад, відзнятий фільм за міліони доларів задля отримання "Оскару"? Чи сама нагорода надає собі більшої статусности, присуджуючи серійні статуетки фільмам, що завдяки чомусь новому та незвичному й так здобули увагу публіки та критиків? Не виключаю певних інструментів маркетингу, коли на популярність "товару" впливають актуальні риси, навіть асоціативної впізнаваности.

08.02.26

Цікаво, що для людей зі спрощеним мисленням найкращим розумінням світу буде його поділ на умовне "чорне" та "біле", на відміну - з ускладненим мисленням - "не все так однозначно", це при тому, що над усім цим є вищий рівень, коли в останньому дехто бачить новий поділ на протилежності, а за ним - "брахму": де неоднозначність розмиває усі мислимі та немислимі форми нашого сприйняття, аж до безглуздя зусиль осягнути та зрозуміти остаточно "просто".

08.02.26

Люди заздрять уявному богу, адже хотіли б мати таку ж силу та владу, як він. З такої ж причини заздрять королю, можновладцю абощо, забуваючи, що самі делегують їм право на свої слабкості та невільність.

10.02.26

Якби всі люди були багаті, ні́кому було б працювати. Тому переважна більшість гарує від зарплати до зарплати.

11.02.26

Цікаве питання: любити життя чи смерть? Чи це одне і те ж? Що більше спонукає нас до дії? Рятувати когось заради життя чи заради смерти? Наприклад, як приймати віру в мертвого Христа, який воскрес? Він більше живий, бо на Небі, чи розіп'ято-мертвий, яким зображують на іконописах? Наші дії - це страждання заради спокою чи заслужене щастя, яке мусить рано чи пізно померти..

14.02.26

Ідея на футболку: логотип Епл не з одним, а двома надкушеними боками: маленькими слідами зубів Єви, з тієї сторони, що на логотипі та більшими навпроти - Адама. Навіть можна підписати: Адам 🍎 Єва.

14.02.26

Сита людина думає інакше, аніж голодна. Не лише та не буквально гастрономічно, цей механізм працює в усьому: в сенсах життя, в творчому самовираженні, у пошуках відкриттів абощо. Отже, бути голодним чи спраглим - це завжди спонука до дії, що закладена "банальною" людською природою.

16.02.26

Коли людина з'являється на світ, радіють майже всім її успіхам: підняла голову, почала сидіти, почали різатись зубки, почала ходити, сказала перше слово... почала читати, здобула корисні знання... тощо, тощо, тощо. На якомусь іншому етапі життя, така людина має все, що їй дали та чого захотіла і нарапт - їй вже ніхто не радіє... Можливо, вже немає кому, а можливо, заздрісників з'являється більше, аніж тих, хто вміє голосно потішитись чужому щастю.

19.02.26

Ми живемо у світі придуманому іншими з багатотисячолітньою історією. Скільки в тому було хтивости, самопожертви, сліпої віри, раціонального інтересу, прийнятої поразки, милосердя тощо? Ми маємо визнати, що світ, в якому житимемо "завтра" також придумають інші. Та ніщо так більше не сповнює і не надає сенсу в житті, як смерть. Її прихід якби остаточно цементує нашу свідомість на увазі однієї з найближчих точок неповернення та свіжих спогадів про минуле. Чим є історія, як не придумане кимось життя..

23-24.02.26

І максимальне життя в конспірології призведе до того, що людям скажуть, але не всі повірять, що правильні знання, а в підтексті сказаного - наукові (люди вже не зможуть вірити в сказане кимось), насправді від всіх приховують і не розкривають найпотайніших секретів.. Можливо, люди тому перестануть вчитися, а на такому ґрунті буде солодко сіяти слова зневіри. А насправді, історія людського інтелекту прийде до того, що люди вже не бажатимуть мислити вільно: навіщо щоразу задавати питання, а не задовільнятись готовими відповідями?

24.02.26

Філософія реальности - це коли для погляду на життя беруться не якісь відомі тези, прогресивні думки, що мають його змінити абощо, а погляд з позиції: вихідною точкою на реальність є тут і зараз - це тоді, коли ти вже не дивишся на власне і суспільне життя з позиції помилок і успіхів минулого та неосяжного майбутнього.

28.02.26 

Найважливіше, навчитися бачити та розуміти "переходи": між часом, між думками, між намірами та діями, в поглядах, у наслідках, а вершиною - на межі прозріння: у спокої. Також важливо бачити "яскравості": для однієї людини одне відчуття може бути менш яскравим, аніж для іншого; подібно і до образів та предметів. 

28.02.26

Ідея. Назва книжки: "Навіяння".

28.02.26

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

ФіLOsоХвічне БарбIQ 053

Як існує різниця між мовою і мовленням, так само існує різниця між внутрішньою (ідеальною) та зовнішньою (фактичною) реальністю для кожної людини. І що найцікавіше: для багатьох "ідеальна" реальність є більш реальною, аніж реальність об'єктивна, з якою ми стикаємося. Це можна аргументувати бажанням уникнути фактичного болю, але іронія в тому, що час (найреальніша реальність) - це і є біль, куди б ми не втікали, навіть у себе (як кажуть: "зупиніть потяг, дозвольте, я вийду!"). Відповідь "до болю" проста: "всі яйця не варто тримати в одному кошику"! Чи тому смерть і сприймаємо, на відміну від народження та життя, як остаточну втечу?

03.01.26

Цікаво, що не так мова чи віра, чи умовний король, чи що-небудь інше, але саме державність об'єднує людей і навпаки. Про це можна судити з далеких старозавітніх часів, приміром відтоді, коли Бог, як успішний маркетолог, пообіцяв євреям землю з усіма щедротами, переконання, які могли б межувати з вірою про втрачений Рай. Парадокс у тому, що кожна людина боронитиме свій Рай, який політики називають "патріотизмом", коли насправді ж усі ми на цій Землі не вічні, а "сегментація" земель і місце "твого дому" змушує думати, що це не так. Треба визнати, що державні утворення також - не вічні, адже їх не існувало раніше. В безлюдній пустелі немає державности. Лише наявність людей за переконаннями у свій "Рай" окреслює його.

03.01.26

Яка різниця між сучасним комп'ютером і людиною після отриманої команди? У останньої є "гальма"..

04.01.26

Крізь сон подумалось: "Чи справді ми бачимо образи такими, якими вони є чи тільки так хочемо?"

07.01.26

Потреба використовувати технології, ніколи не будуть супутниками свободи тих, хто ними послуговується.

07.01.26

Людство свідомо чи ні, але весь час причетне до мистецтва (всього, що можна назвати актом творення). Скоріш за все наше покоління та в найближчому часі наступні будуть максимально відомими у напрямку творення та множення сміття. Нинішнє поводження з побутовими відходами та їх подальша утилізація не вирішує вже накопиченої проблеми на землі, атмосфері, воді, навіть на навколоземній орбіті.

08.01.26

Наше еґо підтримується безліччю факторів, які ми звикли рахувати, як належне нам за умовчанням. Але якщо починати прибирати їх, наприклад, фактори сім'ї́, друзів, країни; фактор де створюються відчуття безпеки; фактор доходів; перспектив на майбутнє тощо, еґо залишиться не просто біля "розбитого корита", а банально без будь-якого відчуття його існування - найменшої фізичної опори, від якої починають творитися життєві сенси.

08.01.26

Найбільша трагедія для людини - це смерть. Цікаво, якби люди не розуміли її природу, чи існувала б любов? То можливо, що саме кохання і надає смерті такого значення, а отже, улюбленого трагізму..

10.01.26

Ще активація снів відбувається за рахунок додаткової активности в житті, звідки і збільшується частота вражень і образів.

10.01.26 

Мало хто замислюється і говорить, що християнство було біднішим за язичництво. Замість багатьох богів настала ера спрощення духовного світу: з'явився один Бог; єдиний Спаситель "для всього людства"; Святий дух ("Утішитель"), який одноосібним посередництвом з Отцем і Сином має вирішувати усі душевні проблеми людини. Яким мала бути свідомість дохристиянська, вміючи розуміти складний світ, де кожен бог мав вирішувати певну проблему? - явно не така спрощена, як для "знедолених" (християнство набуло найбільшого поширення серед бідних і рабів, поки не стало державною релігією). Так от, раннє християнство, як і комунізм чи фашизм привнесло занепад, хоча вижило виключно завдяки прихильності мас, а не як для других і третіх - "насадженню згори".

11.01.26

Щоб "продати" треба придумати протилежність. Як можна "продати" Бога, якщо не було б Диявола? Як "продати" світло, якщо темряву не зробити ворогом життя, яке людина спроваджує на сон? Як "продати" праве, якщо ліве не зробити смішним, ущербним, анекдотичним. Тому "піти на ліво" - це не те, що "бути правим"..

11.01.26

Цікаво, що люди в переважній більшості сприймають наявність світла як даність. Спостеріг це на будівництвах, коли працівники з усіх інструментів найбільше забувають переносні ліхтарі, тим більше, якщо десь їх поставити високо, віддалено, глибоко. Це тому, що виникає помилкове відчуття належного нам світла - від сонця. 

13.01.26

Переглядаю американський серіал, де кожен окремий сюжет - це окрема сімейна історія, де пари є мішаними: чорненький + біленька і навпаки, і не лише гетеросексуальні стосунки. Згадалось, що в США навіть на політичному рівні стоїть пинання расової рівности, для цього в суспільстві існують окремі дискусії не без причин пов'язані з історією, нерівнівнісю, а тим більше - фінансами. Як вирішити не лише через кіномистецтво таке питання? Запропонувати для такого суспільства розв'язати давню дискусію за два покоління: поодружувати всіх не за колором шкіри, а за їх протилежністю..

15.01.26

Чи мислимо ми не так перевіреними знаннями, як фільтрами (суб'єктивними переконаннями) та шумом (судженнями та порадами інших)?

Можливо, наше мислення рідко торкається самих фактів, а частіше ковзає по їхніх інтерпретаціях. Фільтри визначають, що ми готові помітити, а шум — що змушує нас сумніватися або підкорятися чужій оптиці. Тому знання нерідко стає не джерелом ясности, а лише виправданням уже сформованої позиції.

17.01.26

Переїхати жити в нову країну подібно до "самогубства", коли ти вже не можеш жити в тих умовах, в яких жив, тебе вже мало що в'яже зі старим життям, коли ти вже хочеш чи мусиш вирватися в інший світ, але з надією, що він буде ліпшим... але це чи не ті самі "граблі", але від іншого виробника з поліпшеною системою "охорони життєдіяльности"..

17.01.26

Розуміючи, що більшою мірою людина є "папужка", вона наслідує поведінкову модель тих, з ким живе, хто вчить і дає поради, а також: як найкраще розуміти світ - у "сухому залишку" власної волі та оціночних суджень залишається стільки, що "храм" із того не побудуєш, а на одну цеглинку - згодиться..

18.01.26

Якось думав, що сни сняться від певних вражень, а тепер думаю: і не лише, - можливого їх браку. Спостеріг за тим, як багато дививився фільмів, так, що аж надивився..

19.01.26

Де межа між суб'єктивним і суспільновизнаним? Чи насправді більшість людей вважають власними думками те, що сформувало їх свідомість?

23.01.26

Ми живемо у світі придуманому якщо не Богом то релігійними фанатиками. Ідея націоналізму, зокрема вищості або окремої расової відмінности придумали євреї (вони не знали, що ідея обраности Богом може сподобатися іншим народам), християни в Європі удосконалили іудаїзм і привнесли культ страждання, а розуміння духовного світу підкорили не циклічності, а векторності історії. Духовна практика переживати світ тут і зараз зникла в практиках жити успіхами минулого чи вірою у світле майбутнє, яке взяли на озброєння політики-утопісти, поховавши мільйони людей у крові.

23.01.26

Чи була коли-небудь філософія Присутности "тут і зараз", а не колись, на що не в силах подіяти та майбутнє, про яке так ніхто і не знає?

23.01.26

Цікава тема: пам'ять, що викликає емоції. Кен Уїлбер писав у праці "Безмежне", що людина не в силах відчувати щось паралельне дійсним відчуттям, наприклад когось зараз, чи себе в минулому. Різні спогади і фільтри корегують пам'ять, отож, і відчуття. Подумалось про росіян, що у них дійсний брак пам'яті про свою історію, адже їхня історія або крадена, або знищена в малих народах, що себе зараз іменують росіянами. Наприклад, казанські татари мають у рази глибшу історію аніж московити, зробивши так, аби татарин забув свою історію, і мислив себе частиною іншої - біднішої, але чомусь "величнішої" нації, лише за домінацією над своєю ідентичністю. Регіональність - це є шлях не "розмазати" себе перед імперскістю.

24.01.26

Філософія своєї цілісности: жити своє життя, заразом відчуваючи пов'язаність з іншими; жити теперішнім, а не виключно минулим чи майбутнім; знайти своє "я" - своє призначення (свою корисність навіть в найменшому, або для найменшого).

24.01.26

Ми живемо не просто в часи профанацій, але й в часи умовностей, коли з думкою про те, що хтось суспільно визнано має бути "добрий", насправді, може перетворитися на його протилежність. Подумалось так, коли згадав з останніх політичних обговорень, що Данія - союзник США по НАТО, не обов'язково, але добровільно посилала в Ірак на війну своїх військових (2003-2007), нехай і не чисельну кількість, зараз стикається з агресивними висловлюваннями і намірами щодо себе, а зокрема Трампа до Гренландії. Це все в контексті того, що демократичний світ якби закрив очі, що розвідка США тоді дорого помилилася. Чи все так однозначно? Карта цього питання чудово розігрується навіть під час російсько-української війни, коли цією тезою уміло спекулюють навіть у мистецтві, яка "несподівано" стала політичною зброєю. Профанація і умовність - це розмиті кордони, зокрема й в контексті довіри, і там, де їх більше, виникає висока ймовірність небезпеки для всіх.

29.01.26

Цікаво аналізувати, як ми вміємо домірковувати неіснуюче, дивлячись на візуальні ілюзії. Подібно так само ми дивимось на певні речі в нашому чи суспільному житті, "доставляючи" бракуючих елементів, викривлюючи простір під свої вподобання, осягаючи, наче нове, що увижається логічним поза межами видимого, а без прискіпливої уваги, все видається так банально-простим і відкритим, якщо не наївним. Можливо, сама глибана розуміння - це вміння рівнозначно осягати цю діаметрально протилежну глибину видимого?

29.01.26

ФіLOsоХвічне БарбIQ 034

Філософські візії

Добре було б укласти словник світоглядних помилок на основі дуалістичних поглядів, виражених у сталих антонімах. Наприклад: разом / осібно, а чому не разом із собою? Теплий / гарячий, чорний / білий, а чому лише за відчуттями людини? Прямий / кривий, а може: суб'єктивно і математично? Отже, все в цьому житті має "вікно" правдоподібности між, приміром, відчуттями температури тюленя і людини. І тут, за добрим рахунком воно може звестися або до нуля, або лежати у різних площинах розуміння світу крізь спектор світосприйняття кожним.

03.04.24

Спілкуються між собою два польських керівника й один з них завершує тему подальшої невизначености так: "Jak wszyscy nie wiedzą jak i o co chodzi, to zawsze chodzi o pieniądzach!" Осібно кажу йому, що цікава думка, як для такої роботи. А для нього вона настільки банальна, що лишень викликає гірку іронію: "Tak wszędzie!"

04.04.24

Цікаво, що період життя людини - то є цікава одиниця виміру, якою мало що вимірюють, хоча для певних наук вона більш важлива як кількісна константа в певному числі людей "тут і зараз", а не розтягнена в часі абстракція, яку ще не в силах опанувати наукам. Якби змогли, то якість життя стала б у рази кращою.

06.04.24

Людина боїться не просто проартикулювати, але й усвідомити глибину того, що "від життя помирають". Це як захисна реакція перед фактичною немічністю будь-якого живого організму. Адже пам'ять про життя не передається як безперервний ланцюжок знань із покоління в покоління, а обмежується відрізком власного, "завдячуючи" чому й усвідомлення фатуму формується на тих же підставах. Найбільшою втратою серед найменшого усвідомлення про себе - це збереження пам'яти про свій рід. Зі страченою пам'ятю про свої коріння людина стає рабом перед лицем своєї самотности.

10.04.24

Якщо існує "Книга перемін", тоді має (хоча б для неї) існувати "Бог змін"?

11.04.24

Чому сон асоціюється з пророцтвами? Як відомо, майбутнього не існує, адже воно ще не наступило, як минуле і теперішнє. Тому й сон, коли показує з-поміж відомих речей у реалі щось позавідоме, нагадує нам позачасовість майбутнього, отже про-мовляє, про-рекає, як уві сні. У зв'язку з цим, за відсутности, як нині, телекомунікаційних систем, до сну приділяли особливе ставлення, як до джерела інформації про події, які стали минулим. Наприклад, людина покинула село або містечко і усім не відомо, що і як з цією людиною. У громаді могли б обговорити чутки, спогади, сни і з цього симбіозу витворити здогади.

11.04.24

До чого тут "діди воювали", коли пропаганда російської церкви каже, що це "воля божа"? З огляду на це "діди" не мають жодних заслуг, а волю намісників "Бога" варто прирівняти до святих.. То коли у росіян після Сталіна і Путіна святим зроблять Гітлера?

11.04.24

Пофіґіст той, що максимум думає про день сьогоднішній; нервус той, що хвилюється про день завтрашній.

12.04.24

Трапився і такий досвід :: Освічена людина в галузі певної науки може бути настільки зацементованою у своєму світі переконань, що не спроможна "по-наївному" розслабитись і вислухати думку опонента. Хоча інтелект якби мав свідчити про таке вміння.

13.04.24

Закон земного існування :: Внутрішнє зіткнення природи дуалізму спрямоване на боротьбу з наслідками власного прояву. 

Саме тому віра в єдиного творця (спільний початок) заперечує логіку земних законів, які формуються на розрізненні всього в усьому і з усім: мале з-поміж великого, слабке з-поміж сильного тощо, коли взаємозалежність - це природа спільного виживання або ж єдиного буття.

14.04.24

Дуалізм уже проявляється в розвитку, а от його вектор - доволі суб'єктивна складова, яка і творить множинний світ - творення. Отже, йдучи від Творця до творення, ми прийдемо до "замкнутого кола", який у той же час може виявитися спіраллю, яка замикається на собі. Тому й "Бог" - це узагальнене слово всього різномаїття світу, яку в силах осягнути розумом, почуттями, інтуїцією людина в межах природніх і фізичних можливостей дарованих земним існуванням, не більше. Наприклад, як варіант, один з векторів і точок людського буття: якщо коли-небудь людина опиниться на Марсі або іншій планеті більш-менш придатній до існування, оцінить себе, світ і всесвіт у рази інакше, ніж будучи на Землі.

14.04.24

Термін "Обґрунтована інтуїція". Полягає на сукупності перевірених усвідомлених спостережень за своїми повтореннями. Наприклад: снів, слів, висловлювань, дій, прагнень абощо. Обґрунтована інтуїція існує поряд з "програмуванням" своєї долі, коли людина усвідомлює свої успіхи і помилки та корегує їх із уявленнями про себе в майбутньому.

14.04.24

Як "перепрограмувати" людей на новий лад? Варто винищити ціле покоління, а новому розповісти нову історію, - чим і займається нині путінська росія, чим займалась московія, покоряючи землі чужих народів.

14.04.24

Чи не видається, що нинішня війна, як і друга світова - це цілеспрямовані акції винищення народів, що проживали віддавна на території Київської Русі? Для німців, за ідеологією Гітлера, слов'янські нації не вважались достойними бути поряд з "арійцями", отже одна з "колисок слов'янської цивілізації" уже рахувалась "центром" влади, над якою була велика спокуса покорення. Так само й для московитів Київ - "Мати міст руських" - є й досі ідеологічно болючою точкою виправдання свого існування.

14.04.24

Після перегляду фільму про авангардистів, у напівсні майнув образ, який може бути непоганою мистецькою ідеєю до втілення: на білому папері нанесені чи то силіконом чи епоксидною смолою об'ємні краплі, якби після дощу, але без патьоків. З обох сторін, наче райдугою фарба, можливо, зроблена спреєм так, що краплі віддалено нагадують райдугу. І все це при тому, що білий аркуш залишається білим.

15.04.24

Коли розширюються почуття, тоді з'являється вікно можливостей. (Почута фраза уві сні від рідної сестри).

16.04.24

Так як людина невідь-звідки впевнена, що її не могло не існувати коли-небудь раніше до народження, таке ж має переконання, що на цім світі вона для того, аби навчитися.

17.04.24

Помилка - це відступ від писаних правил, творчість - від неіснуючих.

18.04.24

Одне відомо про майбутнє: і врешті-решт ніхто не знає як воно буде!

18.04.24

Люди своєю вірою обирають більшою масою, або являють собою, церкву. Візьмемо глобальний масштаб: костьол і папство. Щораз новий Папа освячений ще від першоапостола Петра легітимізовував королів, королі легітимізовували від свого імені закони, по яких і досі живуть різні країни та міста. Зараз у більшості демократія виборчого права легітимізує органи виконавчої влади. Якщо, приміром, український народ своєю більшістю визнаватиме народи лише покорені московією, а таке розуміння, як "росіянин" виведе за межі правового поля і усвідомлення, як окремої нації. Тоді буде з точністю навпаки: путін не хоче визнавати українців як націю, а це зроблять українці по відношенню до московитів. Якщо так не станеться, то якогось дня філософія рашизму не визнаватиме навіть легально обраного президента не лише України, але й Америки.

18.04.24

Еволюція знайомих образів: Змій-спокусник, Єва, зірване з дерева Яблуко; Заздрісна королева-відьма, Білосніжка, отруєна половинка Яблука; геній-вегетаріагець - айфони - надкушене Яблуко...

А чи існує Яблуко можливостей, Яблуко успіху, яблуко просвітлення, Яблуко воскресіння і життя вічного абощо?

19.04.24

Багато доріг... Керуємось обраними!

20.04.24

Працюю з колегою перфекціоністом: "Ти ж розумієш, що я роблю не на зло комусь, а - не в супереч собі!"

20.04.24

Цікаве спостереження: уві сні я рідко усвідомлюю, що в мене є ноги та руки, адже їх фактично не бачу, якщо про них буквально не думаю.

21.04.24

Образи та ідеї уві сні - це виключно продукт нашого досвіду. Наприклад, мені не може снитися інша мова світу, якщо я її не чув і не можу її розпізнати, як таку; мені також не насниться квітка, якщо я її такою ніколи не бачив, тим більш не замилувався хоча б раз у житті.

21.04.24

Складається враження, що є певна категорія людей, які просто не можуть мислити інакше у поясненні складних геополітичних ситуацій, як за принципом віри в існування "теорії змов".

22.04.24

Цікаво, що в пропаганді сприймається: сіяти недовіру як сіяти сумнів. Насправді, сумнів може виникати при різних поглядах і їх тлумаченні ("в спорі народжується істина"), а недовіра - лише з крайньої форми вираження "правда лише на моїй стороні".

30.04.24

"Надія помирає останньою!" А кажуть, що після всесвітньої катастрофи, останніми помруть таргани..

30.04.24

© Олег Левченко, квітень 2024 р.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 030

Філософські візії 

Уявімо, що Бог придумав людину, але допустив у її створенні певні прогалини, однією з яких: намагання заповнити їх своїм "прогальним" розумом. Отже, не усвідомлюючи прогалин, але допустивши про їх існування в процесі невідповідности до очікуваного, спробувати їх виявити, аби... Так і виходить: приміром, для одних метою є зробити світ прекрасним, для інших - прекрасне зробити своїм.

02.12.23

Людина залишається в історії тим, скільки залишає по собі символіки. Для кращої прийнятности, доволі часто історія спрощується настільки, що залишається лише фактаж. Отож, на прикладі правління В.З., про життя в Україні розповідатиметься приблизно так: пошуки миру, зрада та бездіяльність правлячої влади, широкомасштабна війна, міграція населення, економічний занепад, ув окремих регіонах - руїна у всіх сенсах, втрата територій, площа замінування, як ніколи у світі.

08.12.23

Іноді християнство нагадує конкурс "У кого хрест - найважчий?"

12.12.23

Цікаво, що в свідомості дитини відсутнє розуміння контрастів (чорне / біле). Цьому навчають змалечку і є своєрідним "шоком" для "незрілої" свідомости. Наприклад, дитині важко запам'ятати де право, а де ліво, чому гратися зі снігом (у холод), або гратися літнього дня (в спеку) - це так страшно для дорослих, а не для них. Чому якийсь дядя чи тьотя такі мають бути для них страшні, коли відчуттям страху більше привчають, аніж із ним народжуються...

12.12.23

Гумор - легалізація контрастів, коли образ уявного злого перетворюється на реальний сміх.

12.12.23

Чому в Зеленського існував гумор про Україну, а за останні роки не з'явився - про путіна?

12.12.23

Між вміти та робити - тонни чужих незреалізованих ініціатив, помножених на тонни чужого успіху (тиск на самооцінку), в результаті дорівнюють нижче нуля - лінь і зайнятість не своєю справою даються взнаки.

14.12.23

Для штучного інтелекту людський мозок є фільтром отримуваної, аналізовуваної, збереженої інформації. ШІ не бачитиме того, чого не бачить людина, як на прикладі зі тваринами, приміром, зіркість уночі, слух у вищому діапазоні, розрізнення вібрацій, на рівні рентгену абощо. Навіть, якщо ШІ набуде таких супервмінь, людина їх просто може не сприйняти і недооцінити, отже, "відфільтрує" за значимістю свого інтелекту, орієнтуючись на набутий досвід, який з часом може вже не формувати, а формуватися за допомогою ШІ. Наприклад, ШІ замінить вчителів, науковців, філософів тощо. Отже, ШІ у якійсь моральній недооцінці може "без задньої думки" зайнятися власною пропагандою, почавши визначати здібности, скеровувати на навчання, пропонувати роботу... - вирішуватиме долі, адже "йому" буде видніше не допускати стратегічних помилок, навіть якщо й ціною менших жертв, але вже і лише за рахунок людського ресурсу.

17.12.23

Коли говорять про депресію, дехто вмикає просте народне правило найліпшого лікування від психологічних недуг: "Терпіння і труд все перетруть". Цікаво, коли воно виникло: чи не за часів "совка"? Цікаво й інше: подібні вислови пишуться психічно здоровими людьми! А як щодо висловів, які не набули популярности від розуміння їх меншістю? Тут виникає натяк на нездоровий гумор: наприклад, "Книга афоризмів від пацієнтів психіатричної лікарні"...

17.12.23

Вода, як найпростіша і первинна форма існування всього живого, уміє бути в трьох станах "переродження", як натяк на безперервне існування для всього живого на Землі. Вода зберігає у собі пам'ять про минуле, наприклад, у стані льоду, коли дослідники можуть знайти у ньому застигле в часі, наприклад, вивчаючи льодові шари Антарктиди. Отож, майнула думка: "Душа води" - була б цікавою поетичною назвою до книги.

20.12.22

Людина створює проблему, розуміє, що вона не права, починає боронитися, звинувачуючи інших, переходячи в крик. Може бути швидше: людина знає про проблему і те, що не права або права по-своєму, кричить, звинувачуючи інших. Після цього дивною виглядатиме фраза: "Кричати за правду", - це як? Але з'являється таке хибне відчуття в часи масмедійного засилля, що все цілком реально, навіть тихим голосом неправда. 

23.12.23

Насправді, дуалістичність світу, це не просто "ін-янь", "шальки терезів", пошук "золотої середини", а звичайна "компенсація". Якщо перегинається "палиця" в одну сторону, вона ж мусить зрезонувати в іншу; якщо палиця ламається, на заміну візьметься друга; якщо іншої немає, шукають: чим би замінити близьким до аналогії? У протилежність цьому рухові змін можна протиставити "закон збереження" - консервативности плину. Разом із тим "компенсацією" цьому може стати інша консервативність, але якщо вони лежать у різних площинах, вони не перетинатимуться. Так, приміром, має недотикально існувати поряд Україна і рештки росії.

23.12.23

© Олег Левченко, грудень 2023 р.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 025

Філософські візії

Раніше людей розпізнали за кольором шкіри: чорний, смуглий, світлий, веснянкуватий; за кольором волосся: русявий, чорнявий, рудий, за кольором очей, фізичних ознак або вад. Нині, завдяки психології, людей можуть поділити на більш подрібнені групи для їх виняткової ідентифікації, і чим більше у людей особливих ознак, наприклад, не лише для фотоідентифікації, але й психологічних відмінностей, із незмивними татуюваннями характеру, плюс сила обчислювальних технологій, і вуаля: варто найменших зусиль аби вирахувати людину серед мільйона "якби так, та не зовсім" їй подібних.
12.01.23

Насправді, для більшости росіян війна з Україною (в їхньому уявленні "з усім світом", а конкретніше "з європейськими цінностями") є війною за право на власне містичне мислення. Усі жахастики про геїв - це прикриття. Для них легше заходить теза, що воюють вони проти "сил зла", яке хоче знищити їхню "велич" жити за рахунок історично і винятково для них "Богом" даних "привілеїв", які оприявнюються із точністю до навпаки "Десяти заповідям": лихословити, не знати свого родоводу, брехати, убивати, красти, ґвалтувати, бажати чужого.
23.01.23

Існує показове (на публіку) і життєве (як у повсякденні), існує очікуване (як "книжка пише") і об'єктивне (як "життя покаже"), існує переконання у правоті на всі 100% ("як горох об стіну"), а є й сумніви у правоті ("не все однозначно"), разом із тим виникає у одного твердження, а в іншого - підозра: взаємно сказане є взаємно непочутим!? Питання, як "сіль на цукор": чи більш прямий є довгим чи більш гнучкий є вузьким?
30.01.23

Час від часу людина ставить собі питання: як розібратися в собі? Тієї миті добре перечитати свої сни.
01.02.23

Навіть коли ми і не праві, навіть частково, все одно шукаємо виправдання своїм вчинкам. "Такою слабкою є людська природа!" Навіть Ісус казав, що він виконує не свою волю, а Отця. Чому? Під такою тезою можна "виправдати" будь-який злочин, навіть щодо себе. Треба бути мужнім визнавати за собою помилки, перед цим усвідомити їх, зробити висновки та йти далі! Наприклад: чому Ісус воскрес через вимушену смерть, а не повноцінно прожите життя? Чому злочин "виконати волю Отця Небесного" дорожче за найбільшу цінність з позиції сучасного демократичного світу "зберегти життя"? Це брехня чи виправдання? Чи дійсно Ісус проявив жертовність, померши молодим, чи - душевну слабкість - боротися за життя? Давно знаю як звучать готові відповіді від догматиків Біблії, але ніхто не заборонить ставити незручні хоча логічні питання з погляду актуальних проблем сучасності.
02.02.23

Якщо людина про щось говорить, значить їй це болить, якщо болить, значить - любить. (Логічне, на підмурку двух відомих тез).
05.02.23

Найкращий інспектор - катаклізм.
07.02.23

Цікава фраза нездійсненної реалізації бажаної мрії: "...мені лиш сниться". Цікаво, чи можна її застосувати рівнозначно до будь-якого поняття або обставини, наприклад, бажання виспатися: "Мати сон мені лиш сниться?".
08.02.23

Сон - це ще одна частина нашого "я", важливість освоєння якого недооцінюємо для повного розуміння життя.
09.02.23

Lȷudstvo podilȷajetȷsȷa na tvorciv i parazytiv. Prypuskaju 20/80. Ti 80 jakraz naležatȷ do tyx̌, x̌to lȷubytȷ "na x̌alȷavu"!
15.02.23

Коли людина просинається, продовжуючи міркувати над проблемами, які виникли уві сні - це означає, що людина не лише виспалась, але й таким чином гармонізується зі своїм внутрішнім світом.
19.02.23

Бандура (Бандера) - Балалайка (Балабайка). Два різних інструмента різних народів. Кількість струн?.. Це все, що треба знати про колективно-історичний інтелект націй!
20.02.23

У порівнянні з іншими помічаю наскільки у мене завищений поріг інтерпретації сказаного. Доволі критично стає помітним, коли хтось доволі тихо говорить. Зі сторони це може виглядати так, наче я весь час туплю: людина говорить одне, а я її розумію по своєму. Тому завжди прошу від інших не завжди простоти, як ясности висловлювання, якщо й випадає багатозначність, то лише в контексті гумору, а інакше - конкретика та чіткість. Навіть коли людина хвалить або принижує, одразу все стає ясно!
22.02.23

Сон вказує на вміння людської свідомості не бути статичною в зацикленості до однієї-пару тем, а багатогранно дофантазовувати до впізнаваного.
22.02.23

Є проблеми, які обговорюються щодня; розмови, які в більшості своїй вирішуються одразу, та до них не повертаються, адже втрачають значення. Є проблеми та їх розв'язання, які перетворюються в спогади, з яких час від часу можна виносити уроки. Є ідеї які знаходяться вище проблем та їх вирішень, адже їх ще не створили.
23.02.23

Важко бути розумною людиною, все знати, логічно передбачувати розвиток подій - у розмові з будь-ким можна просто знудитися на раз. Такі люди знаходять порятунок або в дивному гуморі, або в різних формах втечі від такого світу людей.
06.02.23

Спинити погляд на чомусь - це не означає "вподобати", а "впізнати", можливо, навіть не усвідомлене до кінця, знайоме і асоціативно вгадуване.
11.03.23

Будь-яка присутність залишає слід. От чому ми в результаті набутого досвіду відчуваємо на собі певну "пожмаканість".
14.03.23

Хтось каже: "Я хотів би!" Для когось це звучить ствердно, як вказівка до дії, а для когось рекомендаційно, лише як побажання. Усе залежить від рівня самооцінки власних потреб, а по них - судження за потребами інших.
17.03.23

Коли людина кричить - це виглядає так, наче вона тим каже: "Відійдіть від мене подалі, ще далі, так найдалі, аби я вас не міг чути!"
17.03.23

Моя не наукова версія походження польської мови, як припущення, сформоване на оцінці поляком азійських мов, які він вивчав, зокрема японської, акцентуючи на суттєвих фонетичних схожостях з материнською мовою. Отже, на терени слов'янських племен могли потрапили мандрівні народи сходу, можливо, й у часи монголо-татарського поневолення. (Свідченням комунікації у давні часи є активна торговельна діяльність кіпчацьких народів). Освоїли слов'янську мову, яка існувала на теренах Польщі, внесли свої фонетичні риси, що не характерні іншим слов'янським народам.
28.03.23

Наявність снів сильно пов'язана з творчою активністю свідомості в реальному житті (продукуванням нових ідей, власних умоглядних висновків тощо). Існують теми реального життя, що сильно відволікають увагу і відбирають на себе роздуми та спостереження, тоді уві сні виникають лише вони або навколотеми з ними, що й так занадто в реалі, а всі сні сила уваги до того меншає.
29.03.23

Час від часу дивує повчальний тон книг на тему "Як досягти успіху!": таким чином, що не залишає автор у своєму тексті натяку іншим на власний (інший) вибір.
02.04.23

У кожного свої "демони". Борись зі своїми сам! (Разом із тим пригадується назва поетичної збірки Юрка Ґудзя: "Боротьба з хворим янголом" - можна і так!).
07.04.23

Коли життя бідне, його наповнюють змістом інші.
08.04.23

З почутого:
Podczas spotkania: "Możesz dzwonić kiedy chcesz... kiedy chcesz... kiedy chcesz!!!'" ... ... ...
Na koniec spotkania: "... ale nie obiecuję że odbiorę!".
15.04.23

Навіщо людей відправляють з роботи на "заслужений відпочинок" - пенсію? Аби не демотивувати працівників найгіршим: відправлянням на вічний спокій!
27.04.23

З почутого в праці (вдруге за життя):
Залишилось роботи на годину. Приходить начальник з питанням:
- Це сьогодні зробите?
- Так!
- А за два дні?
- Треба постаратися!
- А за три дні?
- Гм... Без помічника не обійтися!!!
11.05.23

Ми так любимо еталони! Чи вижила б ідеальна людина в цьому світі.
11.05.23

Що робити з нелюдом, який те й уміє, щоб переслідувати, лякати, обмежувати свободу, за бажанням - вбивати, не відчуваючи за тим докорів сумління, а лише додаткову кровожерливість когось мучити та тероризувати й надалі? Якщо цей нелюд - росія? Такого варто лише ізолювати від світу, запропонувавши з часом волю за дотримання норм зразкової поведінки, як до злочинця і вбивці - десь, колись - не за його життя, скоріш за все - нового покоління.
13.05.23

Життя - це втеча під вивіскою: "Не втечеш".
13.05.23

Що означає зрозуміти з пів слова? Коли ти є спеціалістом, опинився у країні мовою якою ти володієш хоча б наполовину і бачачи перед собою поставлену задачу, як спеціаліст зможеш їй виконати!
16.05.23

У мене специфічний гумор, тому намагаюсь не жартувати. А як хтось образиться, то уж вибачайте..
25.05.23

Часто повертаюсь думками до тез, які завчив у дитинстві, але певний час якось існували окремо: "Спочатку подумай, потім скажи", "Спочатку подумай, потім зроби".
01.06.23

Сон "перетравлює" отриману інформацію протягом останніх днів, створюючи сновидіння, у якому генеруються асоціативні ряди - образи, впізнавані та зрозумілі, але не обов'язково знайомі за ув'язаністю дій з досвіду життя.
07.06.23

Чому серед успішних людей ми ніколи не зустрічаємо перфекціоністів? Тому що перфекціоніст стільки часу витрачає на досконалість, що не вистачає решти на те, що у сучасному світі називаємо успіх. Тому, як порятунок, має існувати вибірковий перфекціонізм. Але це вже з якоїсь ірреальної "опери".
15.06.23

Для чого існують релігії? Якщо людина в собі не знаходить вектор свого розвитку, спираючись як на почуття, так і на логіку, зокрема на совість і цінності, що оберігають життя, така людина шукає відповіді, які рекомпенсують духовні вчення та практики. Дарма, що всі вони із-за тієї ж людської природи слабкости розуміння себе, не можуть бути цілковито досконалими для всіх "під одну лінійку".
22.06.23

Як можна побачити лідера спосеред групи людей із розмови з ними? (Беру узагальнюючи, а не деталізуючи на якостях лідерства). Такі люди завжди дивляться на проблему на крок або кілька уперед!
26.06.23

Koly "svoje" budȷ-komu vidibraty, staješ čužym.
26.06.23

Олег Левченко. Залипання (вірш)

ЗАЛИПАННЯ

Живе бджілка на ім'я Людина.

Знає, що сенс її короткого життя - мед.

Збирає нектар, "залипає" на квітах...

Може й так, що життя - далеко не квітка...

30.03.23

ФіLOsоХвічне БарбIQ 022

Філософські візії

Уявімо що людина жила в одиничному світі, де все просто, ясно і зрозуміло, як в математиці. Просто треба слідувати певним правилам і алгоритмам. Вони одні і незаперечні. І тут раптом вона потрапляє в новий світ - множинний. На кожен образ, дію, форму, ситуацію треба застосовувати різні методи розуміння, підходи осягнення. Таким є наше земне життя. Можна в тому навіть загубитися, і на підмогу цьому може бути щось єдине, з чого все починалось у самій людині (першопочаток). Просто треба докласти зусилля, аби його знайти в собі, а вже тим мірилом пробувати осягати різноманіття. Тут можуть не спрацювати чужі готові "формули", адже кожен по-своєму міряє кути і ребра, в гриву й хвіст, що є "лихим", а що - "прекрасним".
24.05.22

Чому люди повторюють одні і  ті ж історії, аби зберегти про них пам'ять?! Якби вони їх записали і довірили спогад паперові, такі історії втратили б таку актуальність.
23.06.22

Я стараюсь бути максимально врівноваженим, контролюю емоції, сказані слова. Там, де використовую гру слів, там може бути певний відтінок гумору або доля іронії, обережний сарказм, адже образити когось - це так легко, як з гори збігти, ще й з підстрибом покотитися. З тієї ж причини в моїй мові відсутня нецензурна лексика. Саме тому її можна назвати майже беземоційною, позбавленою експресії - нейтральною,  з акцентом на логіку в пошуку взаємозв'язків причин і наслідків, отже, у порівнянні з хайпом або очікуваним марнославством, безбарвною.
24.06.22

"Досконалості немає меж" - поняття обмежене категорією інтелектуального осягнення проблеми. Те, що виходитить за межі досконалости, людству вже не в силах зрозуміти. Саме тому категорії оцінювання прекрасного будуються на середньостатистичних судженнях і мінливих хвилях культурного попиту.
27.06.22

Усе в цьому житті має значення, а в засвітах втрачає сенс.
06.07.22

У світі відбувається стільки подій, які вказують на те, що могло б відбутися, та стільки випадковостей, які змінюють хід життя...
06.07.22

(Із контексту почутого)
"Завше бракує грошей і горілки", -
все не заробиш, не вип'ється стільки!
06.07.22

Світ змінюється так, що маємо бути як із собою, так із усіма максимально щирими!
07.07.22

Кажуть, що слов'янські нації доволі творчі та винахідливі, але ж чому щоразу так легко вписуються в систему "сильного чобота", "залізної руки", "незаперечними до волі диктатур"? Видно, що за суттю названого не все так, як вважається.
21.07.22

Коли не вміли читати і писати букви - читали знаки природи та залишали знаки свого буття: родина, дім, криниця, сад, дорога, могила.
25.07.22

Коли хтось на когось ображається, а інший цього не бачить - це означає, що одна людина цей óбраз не відпустила і носить у собі, та за інерцією звички ним "обштамповує" інших, а для другої - óбраз знайомий віддавна, і переосмисливши негативи, до нього вже не повертається. Отже, це проблема самої людини, а не об'єкту образи.
25.07.22

Добро та зло - це не зовсім коректні поняття про сутність цього буття, правильніше було б казати: прекрасне та брутальне. Адже в них є своє розуміння доброго та злого. Наприклад, брутальні з першого погляду хіпі є певною мірою ліпшими за представників маскультури: носячи уживану одіж, є кращими екоактивістами, на відміну від шанувальників модних трендів.
26.07.22

Якщо людина йде до ворожки, а та каже, що ваш чоловік / син / жінка / абощо буде дуже видатною людиною - то це поняття виключно в розумінні цієї ворожки. Не обов'язково "видатний" - це є те об'єктивне для слухача, яке він собі уявляє.
Тут мені пригадується: колись давно, коли ще тільки-но ступав на поріг підлітка, матір пішла із кимось за компанію до однієї ворожки. Того часу було модно розповідати про інопланетян і зустріч з НЛО, тому мати при зустрічі з нею почула й таке, що я матиму за якихось десять абощо років контакт із неземною цивілізацією. Відверто, багато років збігло, але такого в своєму житті так і не пригадую.
26.07.22

Дитина приходить світ і її навіть не вчать малювати. Вона, малюючи (творячи), виражає свої емоції, не так суть і зміст реальности. Наприклад, тут важливими можуть бути кольори, якими намальовані мама, тато, а не чіткість образу. Просто з віком ми забуваємо, що свої почуття можна переливати на папір, його трансформацію у вигляді витинанки, щось вишити, зв'язати... Ви знаєте! Просто цей світ сильно тяжіє нас у епіцентр свого болючого виру.
11.08.22

А що, якщо людське життя та інше біорізноманіття на Землі лише з метою появи нового, нетипового для всіх виду організму?
13.08.22

Почув фразу у фільмі "Доґвіль" Ларса фон Трієра: "Маємо право користуватися з життя" - наскільки проста формула, яка руйнує усі упередження і забобони. (Хоча сюжет має зовсім інший фінал!).
15.08.22

Квіти - завжди безпрограшний варіант, адже фотогієнічні, навіть коли в'януть.
15.08.22

Ми знаємо органи чуття на власному тілі, які вміють сприймати інформацію, але не до кінця усвідомлюємо: якими засобами виражаємо почуття, як діють її невидимі сторони, адже не всі органи сприйняття їх виражають? Для прикладу є почуття, які фіксує трепетом серце, його, наче структуру слова, хімічного елемента абощо, важко однозначно описати, але рефлексія розуміння його появи однозначне: "любов".
23.08.22

Бігом за ідеальним можна поламати ноги, за пошуком ідеального можна зіпсувати очі, за мареннями про ідеальне можна потрапити до спецлікарні... - різносторонні сили кожної людини в сукупності тяжітимуть до "золотої середини".
23.08.22

Якщо тобі кажуть: "Так є! І це ти маєш прийняти на віру!" - знай, що створено воно не Богом, а зусиллям людських дій. Досконалість не потребує віри в себе.
25.08.22

- Звідки черпається енергія для праці та для творчости?
- Є таке "боже" одкровення, яке приходить, наче прозріння, де нарапт розумієш місію життя. Сил стільки, скільки в будь-якої людини, але їх починаєш використовувати більш раціонально.
30.08.22

Чому росіяни не шанують життя та дітей як символи майбутнього розвитку?

На прикладах цієї війни задався питанням: чому росіяни не шанують життя та дітей як символи майбутнього розвитку? 1). Почнемо з дітей. Уявімо, що в тому світові, з якого приходять душі, відсутній час, а простір сприймається творчо (змінним). (Відсилаю до стану сновидінь). Система влади Московії побудована на утиску прав, свобод, позбавлення життя, творчого розвитку, не лише в якости маргінала, а ще - колективної іншости. Ці речі несумісні зі світом дитини, позбавлений норм і обмежень. Тому дитячий світ бісить владу орків. Як наслідок: така влада бажає смерти дітей та цивільного населення. (Як приклад: жертви серед мирного українського населення, від ракетних обстрілів України рф). "Смерти" - у значенні усмирення, примирення (приручення), простішими словами: заганяння в рамки системи, адже світ дітей поза нею. Аби це зрозуміти, достатньо було б у якости терапії, замість гімну рф, вмикати для росіян голоси дитячих емоцій. Тоді вже точно можна було б виявити недругів життя або спробувати реабілітувати спроможних на радість. Тим і вилікувати виживших. 2) Закінчимо темою смерти. У контексті теми "життя" виник спогад: у лісах Полісся є забутий світом хутір, в якому існувала німецька колонія ще від часів Катерини ІІ. Таких колоній на Поліссі було багато. Після сталінських "чищень" німецького населення у 30-тих рр ХХ ст, зникла колонія, згодом зникли хати, на їх місці з'явились невеликі поля, тепер, вже з 20-ть років там ростуть пишні сосни. Єдиним свідченням існування в тих лісах німців, є покинутий німецький цвинтар. Питання: чому німці як і росіяни не піклуються за могилками так, як наприклад, поляки, українці, прибалти? Смерть для них це не день трагедії, а буденність. Не варто думати, що росіянам так болітимуть смерті солдат, тим більш мирних людей. 3) Узагальнюючи, хотів би підвести риску підсумком щодо системи. Пам'ятаєте, де знаходилась кощієва смерть? Аби її досягти треба виконати певну послідовність дій, аби врешті-решт розламати голку. Отже, вся сутність полягає у вибудуваній системі: якщо розвалити російську модель влади, настане "кощієва смерть", а з нею і зникне "царство темряви".

16.07.22

ФіLOsоХвічне БарбIQ 021

Філософські візії

Філософське вчення про прозорість: предмети є такими, якими ми їх бачимо, такими, як ми їх розуміємо, відчуваємо, вони не є ані "чорними" ані "білими", вони більшою мірою є результатом нашого від них очікування. Усе залежить від глибини сприйняття, наповнення в іншому (взаємопроникність) і перетікання, без втрати значення та/або набуттям нових смислів.
05.04.22

Усвідомлення того, що час іде, дозволяє дивитися на проблеми, як на такі, що залишились у минулому часі; на теперішні - що йдуть у минуле; майбутніх - не існує, за будь-якою фізичною або емоційною відсутністю в теперішньому, але завжди можна теоретично обґрунтувати для себе можливі наслідки зі закономірностей та отриманого досвіду, не більше.
12.04.22

Щоб стати знаменитим: достатньо дотримуватися формальних вимог нашого часу; реагувати на актуальні виклики і бути їх лицем; збирати максимально визнані нагороди і щоразу дорожче продавати своє ім'я.
Прикро, що вже недостатньо бути собою, аби перевершити свій час!
17.04.22

А на могильній плиті напишуть: "Нічого нового".
17.04.22

Цікаве поняття: "інформаційна гіґієна". Разом із тим розумієш, що в кожного свої вподобання до вірусного середовища.
17.04.22

Інформаційне засилля продукує коротку пам'ять. Вже важко ствердно повірити, що сказане - було учора, що вже казати за десятки минулих літ?
17.04.22

Будь-який язичницький бог - це окрема система впорядкованости земного життя, це не настільки образи для віри, як імена правил. Наприклад, Календа відповідає за систему пір року, місячних циклів, організацію часу, звідки й походить "календар". Перун - це не просто бог блискавок, вогню, згону старого і народження нового, але природний образ вогневих ("революційних") потрясінь, недарма він став актуальним у часи приходу християнства, символічно актуальний зараз, коли лунає зброя. Мокоша - це не просто покровителька жінок і порядку, але ще й богиня системи структурованости простору, недарма її малюють в образі павука, що плете свою геометрично-правильну павутину. Хоча язичницькі боги мають багато спільних рис, це лише вказує на взаємодоповненість: розуміти світ неможливо розірвано, а лише в сукупності всього, що творить життя.
26.04.22

Аби мати незалежну оцінку, варто все ділити на два. Колись цю мудрість висловив мені один поляк, оцінюючи різновекторні новини. Отже, цю мудрість я б застосував би до всього, чого ми не бачили на власні очі, а також на судження і переконання малознайомого співрозмовника. Я б і цю тезу поділив би на два, якщо на те існувала б повноцінна альтернатива. Правда про віру в одну незаперечну "істину" для цього не пасує, адже такіх "істин" безліч, які вже суперечать одна одній і потребують того ж "ділення", отже раціонального судження, яке береться лише з різностороннього досвіду.
24-26.04.22

Якщо українцеві повертатися спогадами у різні ключові часи української державности, то можна спостерегти: скільки різних діаметрально різноманітних емоцій довелось пережити. Якби вкласти в пару хвилин: серце б не витримало!
27.04.22

Дивно, що символом християнства є хрест із розіп'ятим тілом Христа, коли сама віра сповідує Воскресіння. Іншими словами: дивно молитися на мертве тіло, коли в основі віри перемагає життя, хоча й в оновленій формі.
30.04.22

Якась маніакальна риса людського характеру: коли приходить час зрозуміти себе - втікаємо від себе у будь-що, навіть не на йоту життєво важливе.
30.04.22

Ящик зі сміттям, яле, якщо сказано, що там знаходяться сакральні речі і під страхом смерти його не можна відкривати, на нього молитимуться, він до себе викликатиме трепетне ставлення і творитиме "чисту віру". От що значить "Обгортка" і в майбутньому "скринька Пандори", якою є московитська ідеологія.
30.04.22

ФіLOsоХвічне БарбIQ 020

Філософські візії

Слухаю в записі джазові клубні виступи. Приходить думка, яка нагадує мою тезу, чому ж подобається первинне виконання загальновідомих творів: співаних-переспіваних, але з філософською красою саме першого виконання? Таким прикладом послуговуюсь, згадуючи твір Івасюка "Червона рута". А все саме тому, що в первинному виконанні пісні присутня не лише певна якість твору, щирість виконання, як і в багатьох інших, але й більше: любов до свого творіння, жити своїм твором, як дихати.
08.02.22

Як ідея для роздумів: На законодавчому рівні заборонити популізм, пропаганду, перепублікацію матеріалів... До переліку не дотичить: Любов до України!".
09.02.22

"Ні пуху, ні пера!" - Як же без них? - "Якби знати де впадеш, підклав би пір'їнку!"
11.02.22

Продовжую слухати джазові твори і нарапт трапляю на такі, які нагадують музичні оформлення радянського мультсеріалу "Ну, постривай!". Отже, творці цього продукту були носіями інших цінностей, коли доносили дітям усупереч віршованій доктрині: "Севодня ти іграєш джаз, а завтра родину продаш!". Дивлюсь на власних дітей, що вбирають в себе сучасні твори, оцінюю таким чином себе з погляду давно набутого досвіду і вже помічаю тенденції, які можна спрогнозувати на майбутнє.
16.02.22

(З діалогу)
- Бог любить трійцю!
- А люди ще люблять Різдво, Великдень...
- І не тільки...
2202.2022

Коли людині, яка творить добру справу, дякують, долаються дві людські слабкості: 1) робить, бо не мусить! 2) оприявнює, адже не шукає зиску!
02.03.22

Людина поліфонічна у своїх почуттях осягнення світу.
24.03.22

З діалогу:
- Cały czas najebany w prace...
- Wtedy i życie takie zajebiste!
30.03.22

ФіLOsоХвічне БарбIQ 019

Філософські візії

Наповненість нашого життя складається з його насичености образами. Від дитячих років пізнання світу відбувається за їх посередництва. Спочатку осягаємо образи (вкладаємо внутрішній зміст, осягнений почуттями та органами чуття), а за ними прив'язуємо до них слова (вивчаємо мову). Нова якість вивчення образів відбувається в шкільні роки. У дорослому житті, якщо робота перетворює життя в одноманітність, і немає часу на осягнення нового (зміна виду діяльности, мистецтво, подорожі тощо), їх, на диво, замінюють (рекомпенсують) сни.
06.01.22

Можна розв'язувати свої матеріальні проблеми - для більшости людей - це важко; можна свої - душевні - важче в рази; можна чиїсь - матеріальні - прозирають ваготи геометричної прогресії... Лишень уявіть: який-то має бути ступінь розв'язання чужих душевних проблем?
13.01.22

Ніхто не каже, що пізнаючи світ, ми робимо його прекрасним! Насправді, наші знання про нього покликані, з новою силою освоєння новітніх технологій, тримати його в нашому рабстві.
15.01.22

Є люди, які вважають себе в чомусь особливими, наприклад, танцівником, письменником, художником абощо. Спочатку, коли очікування співмірні з досвідом, дивишся на таку людину і нарапт розчаровуєшся: "Так вона ж не вміє танцювати / писати / малювати?". Хоча придивившись уважніше: усією своєю душею виказує, що вона є на сто відсотків такою, якою себе вважає. Тоді, чому така людина не може бути такою? От людина, старшого віку, дивиться на себе в дзеркало і розуміє, що тіло вже не те, як раніше, а в душі переконана, що є молода, по-своєму красива, приваблива та неповторима. І чому б це не так?
18.01.22

Коли багато всього хорошого, зникає якісне відчуття одного.
19.01.22

Відома теза, що сон - це свого роду мінісмерть. Аналізуючи свої сни, ми краще починаємо розуміти себе, адже те, що сниться з поміж усього, що бачимо в житті, і є найголовніше, чим живемо.
19.01.22

У своєму світі спіткаю людей, про яких кажуть: нахабство - друге щастя, а також людей, про яких кажуть інакше: скромність - найкоротший шлях до невідомости. І що ж з цього є правильним? Видно, щось відмінно третє. Адже скромність - це не не про знання, а нахабство - це не про мудрість.
22.01.22

Омріяні слова запаханої людини: "Я достатньо заробляю, аби не працювати!".
23.01.22

ФіLOsоХвічне БарбIQ 018

Філософські візії

Чому я не на хочу бути максимально медійним? Тому що треба бути постійно в тренді на кожні виклики суспільства. А на серйозні речі я завжди потребую час для осмислення, чого не терпить загальнолюдське "все і зараз".
01.12.21

Час настільки швидко міняється, що деякі речі, з якими міг ідентифікувати себе ностальгійно, як частку себе, нині видаються не просто застарілими, а неприйнятними й абсурдними. На цьому тлі виникає непідробне відчуття штучности всього нав'язаного нам зовнішнім світом (вигаданого людством), навіть право на сакральне: від самого народження. Десь, хтось, на якомусь етапі не доказав істинної правди, яка, у підсумку, виявиться далеко не нашою і не для нас.
02.12.21

Чому дурна людина, яка робить дурості та визнає їх, до яких, як і вони до себе, можуть сказати "горбатого могила справить" - це сприймається, хоч і зі співчуттям, але нормально: "буває!"; а розумна людина, слідкуючи за своїми вчинками, словами, намірами, скаже, що "не є дурною" - це сприймається вже дивно?
12.12.21

Бог - це не просто "Слово", це щось більше - "Образ"! "Образ" в усьому, що спроможні побачити та осягнути своїм сприйняттям.
13.12.21

Коли біль - (просто) боляче! В рази боляче - його усвідомлення. Аби розібратися в собі, людях, соціальній несправедливості, політиці, містечкових і глобальних змінах тощо, чи не випадково привчають розуміти, який цей біль множинний?
21.12.21

Як можна виправдовувати, або засуджувати вчинки людини, коли не знаєш майбутнього і тих наслідків, до яких вони призведуть.
24.12.21

Якщо не хочеш, аби по твоїй смерті плакали: доживи до глибокої старости! Тоді мало в кого виникатиме сум, що не встиг відчути життя наповну.
24.12.21

ФіLOsоХвічне БарбIQ 010

Хотів би бути ідеалістом, але раціо переймає ініціативу і нагадує, що буває боляче.
13.11.20

Міркуєш: "Робота - важливо! - Ні!..". "Сім'я - назавжди! - Ні!..". "Золото - дорогоцінне! - Ні!..". Лишаєшся ти, як білий аркуш, на який трапляють краплі, смуги, патьоки всього сказанано і не тільки... чого дотикаєшся. Тим ти є. Тебе творять всі, хто до тебе дотичний, а твоя місія пропустити все, наче скло сонячне світло і не заплямитись тими "зайчиками".
13.11.20

У темряві невиразний камінь може бути золотом, увиразнене золото - дешевим залізом, а воно в свою чергу - пластмасою... Не все у темряві - форма, не все у світлі - зміст.
14.11.20

Кат і жертва. І в них є щось спільне: вони люди! 

20.11.20

Яка вишенька, такий і тортик.

22.11.20

Навіть темрява виїдає очі.

07.12.20

Українці належать до творчих націй. Такою особливістю є створення або пошук стану, що межує на межі зі стресом. У теплих ваннах сміливі думки не народжуються! Саме тому потребуємо не просто змін, а глобальних перетворень. Цим і виправдані публічні протистояння, революційні настрої. 

09.12.20

Існує зовнішня і внутрішня емоційність. Більше задіюємо першу і не маємо часу на другу. 

07.01.21

Сучасний світ ускладнюється настільки, щоб на якомусь етапі людство прийшло до самовисновку: зрозуміти його можна лише за допомогою комп'ютера.
16.01.20

Він є прихильником мінімалізму, але, щоб донести свій філософський погляд, створив тисячу творів.
17.01.20

Любов - це щось із роду жалости та співчуття.
1). Колись почув одну соціальну історію, коли журналістка питала в дівчини-жебрачки: чому вона так живе? У відповідь почула: "Мама б'є і вимагає жебракувати, адже не матиме за що пити далі". Тоді, під кінець інтерв'ю спитала ще: "А ти любиш свою маму?" - на що отримала однозначну і ствердну відповідь: "Так!". Чим це не жалість до хворої людини? 2). Нині у дружини випало в житті виконувати, як для неї, важку роботу. Щоразу переповідає за свій внутрішній стан, змушуючи в подумках розділити з нею ту участь. Чим це не співчуття? 3). Помирає близька або добре знайома людина. У нас плачуть (жалість, співчуття близиким), а от в деяких племенах, по смерті - радіють, що людина врешті-решт перестала страждати (нести тяготи цього буття). Чим це не заздрість бути на місці покійника?
22.01.21

"Смак рафінованого життя". Це коли, наприклад, ти позбавлений можливости палити осіннє листя і вдихати той неповторний запах зникаючих дерев, не маєш права довільно піти в ліс і винести за плечима дерево, побудувати дім нарапт улюбленому місці, відчути сніг таким, яким він є, а не штучно навіяним для зимового курорту... Все замінюють кимось вигадані смаки іншого життя - не гіршого, але чужого. Щоб на якомусь етапі хтось сказав: я не знаю кольорів, звуків, фізики природи, про яку ти мені говориш! - це щось чуже, за межами "мого" "реального світу".
23.01.21

Медійний світ наповнюється такою кількістю неякісної інформації, що скоро доведе себе до профанації. Люди вже почали забувати, що перевірити сказане можна з першоджерел і архівів. Набуває нова форма появи інформаційного продукту: творена зі псевдоінформації, що послугується і починає апелювати до власної міфотворчости подій. Так би мовити мальовані в словесних образах "мультики" вибудувані на основі реального, але "преображеного" так, що від правди виникають такі інформаційні форми, як теорія змови, життя заради успіху, досягнення мрії "у два кроки", реалізацію головної події життя "за одну годину"... Лише спробуй! - і на раз можна самому стати тим продуктом. На вершині своїх мрій можна нарапт перестати вірити в самого себе.
27.01.21

На прикладі вживання нецензуррих слів можна припустити, що люди вже втратили відчуття словесної реальности. На цьому прикладі, з нерозбірливим уживанням образів, скоро втратимо реальність і з тим.
27.01.21

Біле і чорне, ін і янь, минуле і майбутнє... Постійно виникатимуть протистояння. Ось дівчина виростає на романтичних творах 19 століття, а ось вона вже доросла, яку життєві обставини навчили, що вона не слабка стать, а на підставі гендерної рівности, з такими ж правами, як чоловік. І як це "утрясти" в самій собі? Раз хочеться бути слабкою, а іншим разом - сильною? А чи мають чоловіки право на слабкість? Така "рівність" подібна до викривленого дзеркала, перед яким стоять "нарівно" дві статі: варто їм переступити уявні контури й порушиться "гармонія"!
28.01.21

Світ, витворений в процесі людської діяльности, є не більше, ані менше, оприявненням фізичної та моральної слабкости людини. Такою, якою вона є насправді! Наприклад, наявність або відсутність чогось у нашому житті коригує біль, любов, страх тощо. Наприклад, всі ці аспекти відображені в нашому побуті, одязі, архітектурі, їжі, яку ми вживаємо, людьми, яких обираємо для спілкування. Якби ми були іншими, світ, придуманий нами, виглядав узалежненим під інші больові потреби.
30.01.21

Уявімо, що світ, за аналогом комп'ютера, складається з ячеєк пам'яти, в яких знаходяться файли - це слова, образи, дії. Життя тече, люди помирають, на їх місце приходить нове. Цікаво й те, що старі файли (стерті з пам'яти) залишають по собі сліди, в тих місцях, де були. Как само із людьми - в цілости не повернеш, але слова, образи, мінливу присутність - так! Схоже, що під час сну ми потрапляємо в подібний світ кластерів, в яких залишились сліди забутої про нас самих інформації. Саме тому у сновидіннях ми можемо побачити ліс там, де він колись був, незнайому людину, образ якої чомусь до болю близький, почути фразу, наче вирвану з контексту, робити не характерні для нас вчинки тощо. Майнула дума, що наша екологічно згубна сучасність у людській діяльности починає бути схожа на файли, які живуть самостійним життям, проти комп'ютера.
31.01.21

Наша діяльність подібна до вірусу. Саме тому людині, заради порятунку її самої та світу, необхідно життєві зусилля спрямовувати на творчу діяльність. Завдяки цьому: менше споживацтва, паразитування, масової істерії, більше екологічности, душевного спокою, творчих здобутків.
31.01.21

ФіLOsоХвічне БарбIQ 009

Якщо смерть - це довга пам'ять про пережите, тоді лише можна уявити, якою мукою або щастям для душі мають ставати начебто раз пережиті вчинки.
020920

Уявімо, що в людській голові стоїть чіп, який дає невідь-звідки знання про суть речей: так, начебто людина має дар розуміти те, до чого проявляє інтерес. А тепер уявімо, як хтось має силу керувати змістом (наповненням) отримуваної інформації. Подібна воля стає неволею: рабством розуміння суті. Виникатиме нова рефлексія: прагнення не розуміти. Це не про технології та можливе їх втілення, а про реальність (тут і зараз), у якій живемо.
060920

Культура - це розуміння змісту і призначення творення.
090920

Ми любимо розуміти світ за упізнаваними образами, прихованими у звуках, кольорах, формах тощо. Тому нам так приємне і близьке повторювання та настільки далеке незвідуване.
100920

Можна сказати й таке, що нині такий вид творчости як поезія, належить до чистого мистецтва: без ідеологій та комерціалізації. Вона потрібна лише поетам і тим, хто розуміє, що вони прагнуть донести.
160920

Припустимо, якби світ був би не дуалістичний, а поділеним на три, чотири світи. Як нам того: було б у ньому?
210920

Назва партійної організації: "Секта любителів розбещених хробаків і жирної наживки".
300920

Що означає принизити грошима? Коли за зроблену працю "отримуєш копійки".
101020

Замість новинних заголовків ліпше читати афоризми, замість новин - твори, звідки їх узято.
101020

Ми живемо в дуалістичному світі, але від нас приховують і всіма силами не дають думати про зачатки третьої складової: нейтральности! Нейтральність - це не "сірість", а свого роду "прозорість" - та протилежність, що стоїть осторонь "чорного" і "білого" і в той же час проникна ними.
191020

Своєю суб'єктивною реальністю (у що віримо) обслуговуємо об'єктивну дійсність і надіємо їй живильної сили. Вона є настільки широкою, наскільки дозволяємо їй такою бути. Може бути так, що внутрішній світ не обслуговує, а витісняє зовнішній. Це трапляється у творчих людей, які оточують себе власними мистецькими витворами і живуть у тому. Геніально, якщо практично жити в ньому й іншим.
241020

ФіLOsоХвічне БарбIQ 008

Чому розумні люди так рідко знаходять спільну мову? Видно тому, що кожен із віком формується у своїх переконаннях настільки, що стає їх консерватором. Кожен з таких людей спілкується з позиції я, а не ти і не готовий розглядати й імовірної можливости пристати до думки іншого.
03.06.20

Талант може розвинутися сам чи в системі? От, якби в часи Рад людей не присікали в їх розвитку, наскільки висока була б результативність у порівнянні, коли система ставить в обмежені рамки можливого успіху, або, як у капіталізмі - фінансів? Успіх з під кнута чи пряника? Чи більша результативність, коли все живе іде природнім шляхом? Дивно, але історія так і не має однозначної на то відповіді.
04.06.20

Коли люди переживають стрес, вони більше  споживають. Споживаючи більше, втрачають самоконтроль. Недарма влада фінансів, аби стимулювати населення до витрат, створює для цього відповідні умови.
06.06.20

Життєва енергія береться в стані спокою.
24.07.20

Душа - це носій пам'яти образів, а не набутих вмінь і навичок.
25.07.20

Вся наша досконалість у тому, про що ми думаємо.
28.07.20