Навчитися втрачати: дивитися на речі, як на минучі, такі, які не в силах вдержати в руці, навчитися зберігати і примножувати те, що не підвладне часові. Хтось, схопивши себе за голову заволає: так це ж неможливо! Ви коли-небудь замислювались: чому для Всевишнього в людських здобутках не цікавить питання примноження його матеріальних благ? Чому для нас у земному світі духовне і матеріальне не лежать рівнозначно на шальках терезів? Хоча б для рівнозначности гармонії цих двох світів?
