Поліфонія, що зливається в тишу

Поліфонія - це вулик, у якому твориться спільне і єдине.
Будь-яка нова ідея, навіть в ошатах світла, принесе рано чи пізно людські жертви. Навіть ідеї людинолюбства мають у собі механізми прийняття / неприйняття або ж вторгнення / відторгнення.
Когось кликати на допомогу - виявляти слабкість чи проявляти силу? Потребує допомоги безпорадня самотність. Коли один кличе одного - вияв власної кволості, коли один кличе багатьох - та ж кволість, лише в колективному? Є стереотип, якщо хтось кличе на допомогу - він виказує свою безпорадність, насправді - це може бути подія суспільного значення. Чому так, що більше з інформаційного потоку "допомогти" - не "зачіпає"? Чуже - не болить!?
А як болить - стає віхою в історії?