Гра: "Вгадай, хто ти є?"

Ми у цім світі проживаємо таку гру, яка називається: "Вгадай, хто ти є?" А як не вгадаєш, повертаєшся на початок гри знову й знову, поки не досягнеш розуміння. Протягом такої гри придумані різні тематичні штучки: маніпуляції, технології, шаблони, все, що торкається системи, яка бере тебе в оберт і крутить до запамороків, аби ти не мав власної точки опертя, але разом із тим відчував ейфорію. Все, як на гойдалці, а ступиш на землю: ось вона - опора! А в голові, наче вона тікає з під ніг. Спокій та рівновага - сильні сторони людини.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 004

Людина більшою мірою примітивна істота: вона живе за рахунок інших - певною мірою слабших за себе, лише "завдяки" тому, що їх такими, на відміну від людини, створила природа.
290819

Можливо, наше подальше життя - це віддзеркалення нашого настрою на позитив. Зрештою, все навколо нас так би мовити "фантом", а "реальність" - це те, що існує в паралельному існуванні нас, тих речей, які не видимі звичайному оку: почуття, емоції, вподобання, вибір, віра, любов тощо.
310819

Дивлюсь, як відбивається привечірнє сонце на поверхні води і мерехтить на моєму тілі. Треба ж - таке світло має доволі низькі частоти: зримі нашим очам, а породжені вони за рахунок джерела із доволі більшою вібрацією (сонця)! Зробив висновок, можливо, банальний: менше може жити за рахунок більш досконалого, але ж ніяк навпаки. Те, що людина вважає собі за бонус підкорення слабшого за себе, насправді - це лише те красиве, але водночас недосконале мерехтіння живого.
010919

- Де відбуваються війни?
- У третіх країнах.
- А де живуть багаті?
- У розвинених.
- На які жертви, заради власного спокою, підуть властителі капіталу & людських "душ" (глобалісти - власники корпорацій - фінансисти політичних облич)?
- ... (Мовчання).
Віддати щось маленьке, таке, де їхньому капіталу ніколи не бути!
250919

Спочатку нагороди вирішили роздавати за нові відкриття, врешті-решт роздаватимуть за вміння подолати наслідки їхнього впливу на людство.
061019

Ікона з намальованим розп'яттям, на її кутках пробиті отвори. Крізь них надіто чотири кайданки, що з'єднані з більшою за неї раму. (Творча уява).
211019

Будь-яка влада тримається на системі. Вона не розуміє: відійти вліво або вправо. Саме тому творчі люди мають неймовірну силу не трапити в лещата її "розуміння".
231019

Приніс студент на роздруківку курсову. Дає на друк флешку. Працівниця відкриває:
- Яка назва папки?
- "Смітник", - каже студент.
- Туди його!.. - про себе сміється працівниця.
311019

На цераті намальована акварелями дрібна клітинка, одна з більшости розміром у 2 см, доповнена такими ж дрібними акварельними квітками. Все в пастельних кольорах: рожеві, червоні, блакитні, сині, жовті, зелені. (Видиво).
011119

Але так і не маємо відповіді: "Хто ми є у цьому великому світі?"

Раніше люди були частиною природи і їй поклонялись. Себе уособлювали з нею. Отже, дякуючи їй, дякували собі. Прийшло християнство і змінило світогляд на релігію жертви, в ім'я добра. І люди не могли співвіднести до себе нові закони. Вони розтлумачили це, як життя в ім'я власної жертви. Все, що посилає нам Бог, так написано долею, і тому ми маємо терпіти втрати, лиха, гніт зі сторони могутнішого за себе. Прийшла епоха новітніх технологій: 3D-паралельної реальности, коли ти можеш втекти не лише від себе, а від навколишніх проблем. Вигадати власний рай і жити в ньому... Але так і не маємо відповіді: "Хто ми є у цьому великому світі?"

Олег Левченко. "чавкотять думки назовні..." (вірш)

чавкотять думки назовні
захлинаються від бігу
ось - емоції безсонні
душу ріжуть, мов шипшина

починаємо, спудеї,
як укотре йти у воду
і виходити із неї
мов Христос - на перемогу

мокрим хвилям, хоч сухеньким
вийти весело на човен
і наляканим й безсилим
мовить Слово, аби громінь

розпорошив страх, невіру
що можливо йти по хвилях
і можливо вбити звіра
і сухим зостатись сила

Вересень-жовтень 2019 р.

Експеримент: "Чи "присипляють" технології?"

Експеримент. Аудиторія. Всі готові до участі в ньому. Показується фільм, з'являється сюжет, модератор ставить на паузу, тепер каже, що зараз будемо показувати без звуку, потім навпаки зі звуком, але без картинки, знову пауза, потім короткими фрагментами, де звук, а де картинка, потім модератор бере книжку і читає продовження сюжету. Моментами створює тишу, врешті замовкає. Витримується пауза. Мета: оцінити ступінь мозкової активности. З новими технологіями все відбувається в зворотньому порядку: те, що має розбурхувати уяву, насправді - "присипляє", додаткові інструменти вираження замінюють інформативність, у результаті чого за реципієнта "мріють" готові емоції. Доводиться покладатися не на себе, а на чуже рішення. Тут виникає інша ідея: наскільки готові шаблони чужих уявлень: "як має бути?" - формують у масах смаки?

3 & 21 вересня 2019 р.

Потрапити на гачок

У цьому житті важко відповісти, що є "потрапити на гачок": чи то є свобода ловити рибу, чи то є стара (нова) роль у певній системі. Чи є звільнення від однієї системи свободою в іншій? Начебто ми обираємо новий шлях, по якому йти, а це є такою ж черговою варіативністю, як і всі попередні. Ми взаємопов'язані з цим світом і узалежнені від речей, які в одній системі є видимими, а з іншій - ні. Відбувається свого роду взаємокомпенсація, де з проміжку ще не прожитиго шляху важко уяснити, що було краще. Втеча від тих речей, які є видимими, аби їх не бачити, в іншому випадку (обрання нового шляху) можуть компенсуватися видимістю неіснуючого - наперед незнаного в світі старому.

Олег Левченко. "На стінах спин написані слова..." (вірш)

На стінах спин написані слова...
   А руки камінь підняли угору.
   Дивіться всі! - він, наче глобус,
Яким закриють гирло вулкана.

   Де ті, хто їм плював під ноги,
А нині падати готові ниць,
Коли збагли, що ламкість криць
   Можлива попри фізики закони?

Пусте! Усе проходили колись,
   Лиш пам'ять стерли нашим душам,
   Щоб по-новому світ "розрушить",
А на уламкамках вибити "Борись!"
Дорога: П.->У.