Раніше люди були частиною природи і їй поклонялись. Себе уособлювали з нею. Отже, дякуючи їй, дякували собі. Прийшло християнство і змінило світогляд на релігію жертви, в ім'я добра. І люди не могли співвіднести до себе нові закони. Вони розтлумачили це, як життя в ім'я власної жертви. Все, що посилає нам Бог, так написано долею, і тому ми маємо терпіти втрати, лиха, гніт зі сторони могутнішого за себе. Прийшла епоха новітніх технологій: 3D-паралельної реальности, коли ти можеш втекти не лише від себе, а від навколишніх проблем. Вигадати власний рай і жити в ньому... Але так і не маємо відповіді: "Хто ми є у цьому великому світі?"
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар