Ми у цім світі проживаємо таку гру, яка називається: "Вгадай, хто ти є?" А як не вгадаєш, повертаєшся на початок гри знову й знову, поки не досягнеш розуміння. Протягом такої гри придумані різні тематичні штучки: маніпуляції, технології, шаблони, все, що торкається системи, яка бере тебе в оберт і крутить до запамороків, аби ти не мав власної точки опертя, але разом із тим відчував ейфорію. Все, як на гойдалці, а ступиш на землю: ось вона - опора! А в голові, наче вона тікає з під ніг. Спокій та рівновага - сильні сторони людини.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар