Природу успішності визначає гнучкість і не лише

Життя - це певна дистанція з перешкодами і благами можливостей. Якщо ти котишся з гори каменем, не обов'язково долетиш до підніжжя, можеш зачепитися за більшу перешкоду, або ж бути похованим під грудою собі подібних. Якщо ти сипешся з гори піском, у тебе є більше шансів досягти долу, але разом із тим розвіятися від вітру, загубитися поміж більшого і втратити власну цілісність. Якщо ти будеш водою, у тебе є всі шанси досягти підніжжя гори і, можливо, стати водоймою, але, за непогоди і кількісної меншості, тебе не врятує ні мороз, ні сонце. Краще вже бути каменем або піском... Якщо ти будеш зерном, у тебе будуть всі шанси пустити коріння і дати врожай, але стаючи більш корисним для життя інших, ти відчуватимеш свою слабкість перед зовнішніми загрозами. Ідеально, якщо ти зможеш бути і каменем, і піском, і водою, і зерном... Але так - неможливо. Але можливі риси, які можна перейняти від сили, якою володіє кожна тих речей. Наприклад, гнучкості, яка дозволяє поодиноким чинникам, що стоять на перешкоді, їх оминати або ж навчитися мати власну силу. Головне, рухаючись до мети, не охолонути в лід, не спинитися в болото, не розвіятися за вітром...