Доволі цікаво виявляти певні риси поведінки, працюючи в колективі. Усі різні: один звик все робити сам, інший погоджується на підмогу, бо знає, що працювати з кимось легше, інші універсали: вміють підлаштовуватися до будь-яких обставин. Є ті, що не вміють, але вже щось спробували і готові давати свої рекомендації. Саме такі схильні "зриватися", як щось вже не по їхньому - для них інших варіантів для вирішення певних задач вже не існує. Мені у роботі з такими людьми подобається теза: роби як краще! І даю повну волю для самовираження в межах розумних норм. І всі людські стосунки сподобався-несподобався в таких випадках стають такими мізерними... бо ж чужим людям рідко, як вгодиш.
Тут згадується давній анекдот: Чоловік все життя шукав ідеальну жінку. Якось запитали в нього: чи знайшов він її? На що він відповів: Так, знайшов! Але вона шукала ідеального чоловіка...
вівторок, 7 серпня 2018 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар