Я не люблю рафіновані дописи в ФБ. Коли, приміром, людина в текстах та на світлинах - це щось правильне, красиве, "прилизане" і не здатне на помилки. У кожного своя дорога, хід думок, баґаж втіх і образ, тому цей світ такий великий, а спільне в поглядах ми можемо знайти в одиниць. О, а скільки раз за життя ми міняємо думку?.. Може так видатися, що на якомусь відрізку часу ми, зустрівшись з собою в минулому, розійшлися б різні сторони і не воліли б спілкуватися. Просто не знайшли б спільних інтересів. То чому ставитися до інших людей маємо категорично? Ну, собі "прилизаний", красивий, правильний, для інших - живе без помилок - рафіновані дописи в ФБ. Просто хтось інший - це інший я за інших обставин в інший час іншого життя. Хоча і тут маю право з собою за іншого розкладу життя не погодитися.
неділя, 8 липня 2018 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар