Що ми пам'ятаємо зі знань узятих зі школи, коледжа, університету? Невже зазубрену табличку для розв'язання формул із вищої математики? А може формули з органічної хімії? Тут щось інше і більше... Час минає, щось з власних зусиль докладених до знань лишається, щось стирається назавжди... Кого не питав - перше, що згадується - це вчитель як носій певної "глиби" знань і досвіду. А власні зусилля і любов до предмету - то прагнення дотягнутися до висоти тієї "глиби". А конспекти з часом летять в умовні печі, гублячись назавжди на полицях між книжок. А таких Вчителів - на пальцях однієї руки. Спитайте себе і знайомих!
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар