Чому державні заклади та більшість фірм "тихо" обурюються, що люди пишуть критику в соцмережах? У часи сучасних технологій - то найпростіше, бо доступніше за будь-що інше. Наприклад, захожу в магазин, аптеку, а мені не зичуть "доброго дня", маю першим привітатися, щоб звернули увагу... У Житомирі піднімалось питання про кондиціонери в тролейбусах, стою і дивлюсь на всі ті відчинені вікна, що мають забезпечити свіжість і прохолоду, і тут бабуська, щойно доївши яблуко, викидає огризок у вікно. Один з пасажирів сміється: ото безпосередність, а якби "Кабріолет"?.. Інший, що сидить обік до героїні, характерно крутить на те пальцями біля скроні. За мить кондукторка з іншого кінця тролейбуса піднімає з підлоги використаний квиток, бгає пальцями в ковалок і викидає один в один, як ця бабуська - у вікно... Якби була можливість "поскаржитись" про якість обслуговування, як то легко зробити в соцмережах, власникам фірм і державних закладів, у форматі СМС або дзвінка за певним телефоном, що висів би в доступних місцях, або ж на вхідних дверях закладу, зі словами: "якщо вам є що сказати, щоб покращити якість нашого обслуговування...", то продавчиня не копирсалася в цінниках, коли приходять до неї клієнти, а привітавшись, достойно проконсультувала б, а не розповідала б ще про скотч для пакування товару, який "доводиться купувати за власний рахунок, бо фірма не забезпечує...". Але ж "не висить"! - не куточок для споживача, а телефон для здорової критики, де клієнта почують, а не скажуть у відповідь: "сам дурак"! Тому: питання швидкості до написання критики полягає для директорів підприємств у тому, щоб мати щось для клієнта більш опаративне та доступне, приміром, за фейсбук. Тому вони можуть і не здогадуватись, чому падають продажі, а клієнт, що хоче бути задоволеним сервісом і якістю обраного товару, залишається невдоволеним. У майбутньому має з'явитися такий інструмент або інтернет-майданчик, як "Критика під рукою", щось, що є в рази ліпше за "Книгу скарг". І все тому, що більшість українців враховуючи певну культуру дій у безкультурному оточенні не хочуть критикувати показово, а готові впливати на сервіс і якість життя інкогніто, так у нас склалося історично. Тут варіант відповіді, що клієнт голосує грошима - не достатній, адже не в усіх реґіонах України існує здорова конкуренція: може бути якісний товар і жахливе обслуговування, а може бути й навпаки. Поки пишемо там, де легше.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар