середа, 4 липня 2018 р.

Чи користувався б у наш час Ісус Христос соцмережами?

З одного боку: "так", а з іншого "ні". Але почнім не по порядку. Чому "ні"? Коли чинив зцілення для хворого, просив віддати славу Богу і не казати про це іншим. Люди не слухались і чинили по-своєму. За текстом прочитується, що Ісус розумів, що ще не настав час для "учинку" влади і фарисеїв і не хотів привертати до себе увагу. Отже, було що втрачати. Це при тому, що за ним ходили тисячі народу! А тепер: чому "так"? Казав про час слави Божої і вчив учнів йти по селах, проповідувати Слово і зцілювати людей. Отже, використовувати соціальну комунікацію... А що ж у часи віртуальної сучасності: його моли б і "забанити"? У ті часи жорстокіше - камінували! Було б ще "так", якби онлайн чинив зцілення і просив би про це нікому не говорити. Але "лайки" чинили б зворотню дію. Просто, якийсь анахронізм. На якомусь етапі приходиш до усвідомлення, що соцмережі не мають "сили", але це забігаючи у майбутнє. Найчуттєвіше - це фізична комунікація і контакт (говоріння, слух, смак, дотик, відчуття простору). На кшталт того, як Ісус відчув, що до краю його одягу торкнулась жінка заради зцілення. І ця подія ув'язана з іншою, де фігурують слова про віру, що того ж дня спасла від хвороби не тільки цю жінку, але й дівчину одного старшого з синагоги, яка була померла, але "проснулась". І найдивовижніша реакція, коли настає "благословенний" час збирати "аплодисменти з залу" - "лайки з соцмереж", Ісус, і це варто процитувати: "суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це." То-то!


Немає коментарів:

Дописати коментар

Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)

Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...