ФіLOsоХвічне БарбIQ 019

Філософські візії

Наповненість нашого життя складається з його насичености образами. Від дитячих років пізнання світу відбувається за їх посередництва. Спочатку осягаємо образи (вкладаємо внутрішній зміст, осягнений почуттями та органами чуття), а за ними прив'язуємо до них слова (вивчаємо мову). Нова якість вивчення образів відбувається в шкільні роки. У дорослому житті, якщо робота перетворює життя в одноманітність, і немає часу на осягнення нового (зміна виду діяльности, мистецтво, подорожі тощо), їх, на диво, замінюють (рекомпенсують) сни.
06.01.22

Можна розв'язувати свої матеріальні проблеми - для більшости людей - це важко; можна свої - душевні - важче в рази; можна чиїсь - матеріальні - прозирають ваготи геометричної прогресії... Лишень уявіть: який-то має бути ступінь розв'язання чужих душевних проблем?
13.01.22

Ніхто не каже, що пізнаючи світ, ми робимо його прекрасним! Насправді, наші знання про нього покликані, з новою силою освоєння новітніх технологій, тримати його в нашому рабстві.
15.01.22

Є люди, які вважають себе в чомусь особливими, наприклад, танцівником, письменником, художником абощо. Спочатку, коли очікування співмірні з досвідом, дивишся на таку людину і нарапт розчаровуєшся: "Так вона ж не вміє танцювати / писати / малювати?". Хоча придивившись уважніше: усією своєю душею виказує, що вона є на сто відсотків такою, якою себе вважає. Тоді, чому така людина не може бути такою? От людина, старшого віку, дивиться на себе в дзеркало і розуміє, що тіло вже не те, як раніше, а в душі переконана, що є молода, по-своєму красива, приваблива та неповторима. І чому б це не так?
18.01.22

Коли багато всього хорошого, зникає якісне відчуття одного.
19.01.22

Відома теза, що сон - це свого роду мінісмерть. Аналізуючи свої сни, ми краще починаємо розуміти себе, адже те, що сниться з поміж усього, що бачимо в житті, і є найголовніше, чим живемо.
19.01.22

У своєму світі спіткаю людей, про яких кажуть: нахабство - друге щастя, а також людей, про яких кажуть інакше: скромність - найкоротший шлях до невідомости. І що ж з цього є правильним? Видно, щось відмінно третє. Адже скромність - це не не про знання, а нахабство - це не про мудрість.
22.01.22

Омріяні слова запаханої людини: "Я достатньо заробляю, аби не працювати!".
23.01.22

ФіLOsоХвічне БарбIQ 018

Філософські візії

Чому я не на хочу бути максимально медійним? Тому що треба бути постійно в тренді на кожні виклики суспільства. А на серйозні речі я завжди потребую час для осмислення, чого не терпить загальнолюдське "все і зараз".
01.12.21

Час настільки швидко міняється, що деякі речі, з якими міг ідентифікувати себе ностальгійно, як частку себе, нині видаються не просто застарілими, а неприйнятними й абсурдними. На цьому тлі виникає непідробне відчуття штучности всього нав'язаного нам зовнішнім світом (вигаданого людством), навіть право на сакральне: від самого народження. Десь, хтось, на якомусь етапі не доказав істинної правди, яка, у підсумку, виявиться далеко не нашою і не для нас.
02.12.21

Чому дурна людина, яка робить дурості та визнає їх, до яких, як і вони до себе, можуть сказати "горбатого могила справить" - це сприймається, хоч і зі співчуттям, але нормально: "буває!"; а розумна людина, слідкуючи за своїми вчинками, словами, намірами, скаже, що "не є дурною" - це сприймається вже дивно?
12.12.21

Бог - це не просто "Слово", це щось більше - "Образ"! "Образ" в усьому, що спроможні побачити та осягнути своїм сприйняттям.
13.12.21

Коли біль - (просто) боляче! В рази боляче - його усвідомлення. Аби розібратися в собі, людях, соціальній несправедливості, політиці, містечкових і глобальних змінах тощо, чи не випадково привчають розуміти, який цей біль множинний?
21.12.21

Як можна виправдовувати, або засуджувати вчинки людини, коли не знаєш майбутнього і тих наслідків, до яких вони призведуть.
24.12.21

Якщо не хочеш, аби по твоїй смерті плакали: доживи до глибокої старости! Тоді мало в кого виникатиме сум, що не встиг відчути життя наповну.
24.12.21

Манія величі (шкіц до сценарію)

З'являється головний герой, який після активної психотерапії навчився визнавати свої проблеми і їх долати, але час від часу вони дають про себе знати. При кожному новому знайомстві він щиросердно каже, що має психологічні труднощі, з якими успішно бореться, навіть просить сприяти йому у вирішенні виявлених проблем. У результаті такого дивного знайомства всі цікавляться: що ж це за труднощі, які він мусить долати? На що щиросердно відповідає: "Манія величі" - "завжди правий!". З тієї миті, по сказаних словах, у кожного починаються з головним героєм свої пригоди.
03 листопада 2021 р.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 017

Настане такий час, коли людство зупиниться і спробує зрозуміти: "Куди ми бігли?". Оцінить усі здобуті "успіхи" по-новому і надасть їм властиве кожному місце. Мірилом будь-якого вчинку стане вирахуваний коефіцієнт його "життєдайної користи" для людства, а не окремої особи, компанії або ж корпорації, держави в цілому.
13.11.21

Розвиваючи почуття, ми краще розумітимемо світ. Аби це збагнути, спробуємо взяти за приклад людину, яка народилася без зору, якій важко уявити усю глибину форм та кольорів, зрозуміти перспективу абощо; або ж людину, яка народилась без слуху, а якщо без смакових і дотикових рецепторів?.. А тепер запитаймо себе: які перспективи можуть для них відкритися з позиції здорової людини?.. А якщо розвивати вже наявні почуття? Не варто нехтувати такими можливостями!
14.11.21

В українців є така ментальна риса, як нелюбов до влади. На відміну від давнини, наприклад, часів козаччини, новообраного гетьмана закидали брудом, а то й гівном, аби знав, що походить із народу, а новочасні владні мужі та жони, набравши переконливих бонусів на початку політичної кар'єри, б'ючи наперед у груди, що вони, як не як, кров'ю й тілом з народу, встигають до кінця своєї каденції перетворитися у те, з чого варто було б починати - "гівно" і розтратити усю довіру, яку мали на старті. А почав так оцінювати, подивившись на речі зі сторони підтримки елітою України владних ініціатив. Збагнувши одвічне, так само належне українцям: цей хоррор без гумору та іронії дивитися неможливо, тим більш в ньому жити.
18.11.21

"Генія видно здалеку!". Але ми живемо в такий час, коли за сотнями подій, тисячами рук, мільйонами голосів, "геній" це такий собі маргінал, чию творчість, вчинок, досягнення нікóли не почують, не побачать, не оцінять, адже нíколи: уся увага зосереджена на більшій масі народу.
22.11.21

Наш час нагадує облізле покриття з нещодавно, як для людської пам'яти, придбаної речі. Це свого роду упаковка, яка продає товар краще, аніж є він насправді.
26.11.21

"Робота дурна, але стабільна!" - сказав один знайомий. Я ж подумав: головне, що б така стабільність не стала суцільною дурістю!
27.11.21

Будь-який націоналізм чи то внутрішній або зовнішній є загрозою державної незалежности Росії. Схоже, що це її історічний комплекс, адже сама вона не є у домінантному розумінні "нацією", а сукупністю поглинутих нею народів.
29.11.21

Найбільшим джерелом інформації є людина сама в собі. Інші люди прагнуть використати інших, за посередництвом інформації, для вирішення своїх цілей. Запитайте себе: скільки спожитої вами інформації впливає безпосередньо на вирішення життєвих потреб? Чи не легше запитати себе і тим володіючи, досягати власних цілей?
29.11.21

Ми мислимо так, як навчились пізнавати світ органами чуття. Наприклад: поглядом ми переходимо від об'єкта до об'єкта, отже, не інакше, як мислимо - послідовно; фіксуємось (ідентифікуємо себе) в контакті з тими чи іншими предметами зором, дотиками, слухом, субординацією, отже, тренуємо запам'ятовування.
Отже, розвиваючи почуття, ми розвиваємо мислення! Якби ми пізнавали б світ органами чуття інакше, ми б і мислили відповідно. Разом із тим наш внутрішній світ не переростає світ навколо нас, хоча мозок може уявити себе навіть Богом, адже ми є продуктом (з тіла і крови) живої природи, а наші "досягнення" - наслідком технологій та соціальних комунікацій.
29.11.21

Достатньо = Більше не треба * Дешевше не куплять

Колега розповідає, як свого часу працював на модернізації електропідстанції в Полтаві. Переказав своє здивування, що кабеля, які там були, американського виробництва, а укладеними - у повоєнні часи (ІІ світової війни), тоді ще "країна Рад" була коаліційним союзником з Америкою (проти Німеччини). Описав структуру тих кабелів: кожний дротик багатожильного мідного проводу луджений, в грубій чорній ізоляції, обтягнутій спеціальною сітчатою матерією, поверх ще зі свинцевим бандажем, плюс первинною ізоляцією. Такий кабель прослужив більше 60-ти років. А дивлячись на нього, міг би ще - не один рік. Найцікавіше, вигляд нового кабелю, який клали взамін. Тримаючи його в руках, від одного вигляду сучасної ізоляції виникало гірке питання: скільки він прослужить?

Слухаючи його спостереження, навів свої :: Наш час нагадує мені китайську ложку, металеву, легку на підважування, наче десертну, обов'язково блискучу, яка, за бажанням, зігнеться між трьома пальцями, але за призначенням - придатну. Це не така, що якість видно "з першого погляду" (на цінник :)). Я подібні речі називаю "достатніми". Така ложка, як і будь-який товар, апріорі має в собі цей незмінний критерій, який відображає наш час. Не дорога, аби купували, не ніяка, аби не лежала на складі. Того, що треба, аби поїсти: того в ній - достатньо! Не потрібен товар такої якости, який служитиме 100 років, стільки людина не живе! У спадок? - такі речі не вписуються в сучасний спосіб життя. (Так само предмети нашого часу не впишуться у побут майбутнього). Все, що відображає наш час, можна охарактеризувати цінністю товару, який зводиться до рівняння: достатньо = більше не треба *(помножити) на дешевше не куплять. Тому і кабель раніше виготовляли мало не для військових цілей, а нині, у так би мовити: "мирний час", для того, аби з нуля модернізуватися за пару десятків років.

25-29 листопада 2021 р.

Любов до машин і жінок в одному образі

Якось один знайомий побачив, як я прибираю свою машину, на що промовив: "Так прибирають лише чоловіки! На відміну від жінок, які вміють робити порядок удома, в їхніх машинах - бардак, наче в дамській сумочці". Згодом згадався сюжет, який неймовірно подобається чоловікам - це любов до машин і жінок в одному образі. Подібне знайшло місце в плакатній фототворчості, де красиві дівчата притуляються, обіймають, лежать або ж миють красиві машини. Найголовніша дія "неймовірного" - миють!
12.11.21

Олег Левченко. "Моє життя..." (псевдохоку)

Моє життя - 

то наче розчерк пера...

і все!

06 листопада 2021 р.