Думки - не нові! Але...

Усі думки в переважній своїй масі - не нові. Але сам факт їхньої появи з вуст різних людей, свідчить про те, що вони є на часі.

Еліта, елітне, елітарне - не тільки як матеріальний, а й людський ресурс

Є елітні речі, такі як: Дольче Ґаббана, Версаче, швейцарські годинники, мечі самурая... Кожній речі є своє місце в статусі: оригінальний та рідкісний. А поціновувати такі речі можуть не всі. Бо ж не всім потрібні Дольче Ґаббана або швейцарські годинники. Іноді ці речі можуть бути переоціненні і мати надуту цінність, це коли попит перевищує пропозицію.
Існує в суспільстві еліта. Вона так само має цінність. Кожна одиниця - свою. З однієї сторони - історичну, з другої - сучасну. Американізація суспільства створила і створює ринок цінностей з перегином на "тепер і зараз", що переважно виражається в фінансовій складовій успішності: товару, послуги, людини, ідеї... Так от, ідею нині важко оцінити, поки її не випробуєш на споживачеві, як мірилі набутих цінностей. Але - але? Якщо ринок насичений?.. Якщо ринок ніколи не потребував чогось?.. Якщо нестача фахових знань не дає далекоглядної прозірливості. Якщо ідея так і залишиться неоціненою цим поколінням, а майбутні шукатимуть інших шляхів, коли, іронія долі, готове рішення може бути в минулому?.. В ідею, аби її досягти, треба вкласти певні зусилля, зокрема час і здобуті знання. Такі речі не в силах оцінити "бідна" людина, яка оцінює речі лише з "висоти" власного досвіду, адже для кожного існує своя висота цінностей, які вона може прийняти для себе.
Є елітні речі, є елітні люди, які їх створюють, а є елітні знання, які дозволяють продукувати нові ідеї. І неможливо оцінити нове, що не апробовано споживажем, неможливо оцінити старе, що не апробоване часом, який витрачають на вивчення ті, хто шукає нового - еліта, як людський ресурс. За розвитком економіки тієї чи іншої держави видно: де цей ресурс затребуваний або ним нехтують.

Олег Левченко. "Дерево в руках Бога..." (вірш)

Дерево в руках Бога
Як глина в руках Адама
Намалювали Бога на глечику
Назвав Адам дерево
Розіп'яли глечик деревом
Розлетілись скалки по світу
Точить дерево шашіль спокус
Шепочучи гострим пером
У вухо наївної Єви
17.04.18

Чому більшість "не бачить далі свого носа"?

Є люди, які нічого не бачать, хоча не сліпі. Вони просто не розуміють те, що бачать. Але є люди прозірливі, як правило, ці люди складають еліту, дехто йде в бізнес, але потрапляє у середовище різних матеріальних обтяжень, за якими людина вже не бачить для себе більшого призначення. Серед бізнесменів залишається частка, яка стає спонсорами, або, у більшій меншості - меценатами, філантропами. Більшість "тих, що бачать" складає творча еліта: артисти, письменники, художники, архітектори... І найкраща оцінка нашого часу - це домінування їхнього голосу в суспільстві. 

Прислухайтесь до них, вони мають ліпший погляд у майбутнє!!!

Любов росте на відстані! (Філософський погляд на вагу цінностей)

Що означає безкоштовно? Це означає - ніяк! Цінність послуги, товару, будь-якої іншої речі, яку важко означити словами "товар" або "послуга" - відсутня. Апріорі її не існує, тому-що її не бачать. Можливо, припускають про її цінність, але ніяк не можуть виміряти вартість. Подібна цінність може бути дуже близько, якщо не поряд, або на певній досяжній відстані, і навіть знаючи про це, її не бачать. 

Наведу приклад з власного життя: сім'я живе біля моря, хазяйка здає подобово квартири на літній сезон. Закінчується літо. Питаємо в неї: коли вона встигає купатися в морі?.. У відповідь чуємо, що від початку сезону не купалась жодного разу. Логічно запитати: чому? А відповідь виявилась проста: море - поряд і нікуди не дінеться... Так губиться цінність того, що поряд. А ті, хто не мають його під боком - платять за нього гроші. 

Любов (цінність) росте на відстані (рівень відсутності).

Ніколи не кажи, що ти хворієш!

Ніколи не кажи, що ти хворієш! Особливо тим людям, яких бачиш рідко. Зустрівши раз і запитавши наївне: "Як справи?" - достатньо обмовитися про стан свого здоров'я, як за півроку чи рік, а то й більше, зустрівши того ж знайомого, у нього, ймовірно, не виникне випадкове: "Як справи?" - очікуй: "Як здоров'я?.." А ти і відом не відатимеш: чому?!

Про реалізацію творчого потенціалу

Творча людина не лише шукає належної її таланту реалізації, але й місця, де б могла почерпнути натхнення. Не може така особистість бути в "сірому" місці, спілкуватися тривалий час з посередніми людьми, отримувати примітивну інформацію... Такі речі гнітитимуть і блокуватимуть "бачення" нового. Вони, як виняток, можливі лише на короткий час, аби постати в контрасті з внутрішнім світом, заради незвичних емоцій, що більше можуть внести сум'яття або ж протест.