Навчитися втрачати: дивитися на речі, як на минучі, такі, які не в силах вдержати в руці, навчитися зберігати і примножувати те, що не підвладне часові. Хтось, схопивши себе за голову заволає: так це ж неможливо! Ви коли-небудь замислювались: чому для Всевишнього в людських здобутках не цікавить питання примноження його матеріальних благ? Чому для нас у земному світі духовне і матеріальне не лежать рівнозначно на шальках терезів? Хоча б для рівнозначности гармонії цих двох світів?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар