ФіLOsоХвічне БарбIQ 050

Ось приклад, наскільки вві сні більшість речей є умовними. Сьогодні наснилась певна сума грошей, але без прив'язки: яка саме валюта - лише голі цифри. (Як для мене, живучи в Польщі, узагалі не було переконання: гривня / злоті). Цікавість в тому, що коли просинаємось, аби увиразнити сон, в Україні (за умовчанням) вважатимемо, що гривні, а в Польщі - злоті. Переконливим стає лише візуальна конкретика, а поза образом - умовність.

03.10.25

Ми ще кажемо про тварин... Зверніть увагу на людей, як ми самі "мітимо" територію, залишаючи по собі сліди своєї особистости.

03.10.25

У людей з кожним поколінням росте комплекс нереалізованости, це на тлі того, що рівень різносторонньої інтелектуальної обізнаности падає. Колись, за Просвітрицтва думали, що достатньо буде людей навчити культурі та базовим знанням і вона стане жити принаймні легше, а насправді право на знання люди віддали роботам. Тепер, коли молода людина бачить "успіхи" інших, вона хоче так само, а так само вже ніколи "не сьогодні"..

04.10.25

Схоже, що Зеленський являє собою чудовий приклад метамодернізму, постраціональности, постправди і як наслідок - абсурду: зіграв пародію на президента й у реалі пішов на цю посаду, на якій фактично не зміг виконати обіцяного, але ціною українського народу "сьогодні" розглядається як один із лідерів (нового) вільного світу, що бореться за мир і справедливість.

06.10.25

Цікаво, наскільки і як батьки змінюють філософію погляду дитини на своє життя? Тут переважно виникають два шляхи: або повторює їхню долю, або іде всупереч їй, аби не допустити тих помилок, які для неї особисто були небажаними. У мене з батьком узагалі все не так: згідно уявлень батька я мав би стати мінімум таким, як він, якщо не кращим. З дитинства робив усе, що він казав, навіть, як для дитини, іноді більше її фізичних сил. І вивчився, і почав працювати в бажаній батьковій галузі (наслідуючи його фах і вже переймаючи клієнтів)... Та життя не тиха штука: не все відбувається в майбутньому так, як "впевнено" послуговуємось з досвіду минулого. Сталось так, що всі плани і очікування більшою мірою вже набувають рис казок і то не написаних мною. І не лише тому, що війна; і не лише тому, що я далеко від батьків... Іронія в тому, що доля в кожного є унікальна.

06.10.25

Чому сни по своїй природі є сюрреалістичні. По-перше, у них немає тіней; по-друге, образи можуть змінювати форму і зміст; по-третє, завджи присутній перший план. Практично, все так, як на картинах Сальвадора Далі та інших, навіть сучасних сюрреалістів. Недарма вони й послуговувались ними для натхнення.

09.10.25

Схоже, що блікі, плями, потоки хаотичних фігур у процесі засинання при закритих очах, що відображають нейронне життя в нашому мозку, мають прямий вплив на формування снів.

09.10.25

Філософія Ганни Арент розповідоє, як "звичайні" люди бездумно виконують накази (на прикладі катів фашистської Німеччини). Чому зараз, при тому, що люди знають, як псують життя алготитми соцмереж, надалі послуговуються ними? Чи не є це співучастю у цифровому фашизмі?

09.10.25

Коучі з саморозвитку розповідають: аби досягти успіхів, треба викладатися на 100%. Але не розповідають, навіть не мають статистики: скільки людей роблять саме так, але в них нічого не виходить. Наприклад, успіх спортсмена напряму залежить від генетичних здібностей, а не лише любови та бажання. Успіх науковця залежить від кількости прочитаних і опрацьованих книг, написаних статей і власних книг, а читання та писання - це час, а "час - це гроші", які, як і будь де, хтось має інвестувати. Успіх звичайного робітника - від сумлінности та наполегливости в праці, але виходить, як в анекдоті: "найбільше в колгоспі працювала кобила, але так ніколи не стала його головою". Чи правильна формула "100%"? Тут завжди треба говорити про багато "але". Так, знання полегшують знайти правильні рішення, та навіть їх не так достатньо, якщо навіть народився не в "свій час", "не в тому місці" абощо.

10.10.25

У співвідношенні до абсолюту "Людина": Бог - це лише "слово", який/яке створив/створило світ (за Біблією), найпоширеніший - світ мінералів. У співвідношенні до людини "Камінь" - це найпростіша форма. Камінь не вміє промовляти, отже, все живе, що має голос, вже має ознаки божественности. Камінь не вміє зловживати словами, але спокійно переживе ще не одну цивілізацію "розумних". То хіба в "Слові" сила, а в божественності могутність?

Бог - це лише ментальна форма. Важко стверджувати, що Він у почуттях, тілесності, умовному камені. Тому, коли кажуть, що Бог створив світ - це більше про звуки (вібрації), які відіграють нескіннченну роль. Тому "Слово було у Бога...". Тепер мало хто стверджуватиме, що Він у цифрі, кодах, але з впевненістю можна сказати, що ми є Його втіленням, якщо не продовженням.

15.10.25

Інтелектуальна глибина людини прямо пропорційна вмінню перспективно дивитися у майбутнє.

17.10.25

Можливо, перше слово Бога набуло такого оперного співу, що спричинило "вселенський вибух". (Після перегляду відео, як співом розбиваються стакани).

17.10.25

Майбутнє життя виглядатиме так, що ти весь час відчуватимеш себе під загрозою. Це не просто буде частиною пропаганди, як в радянські часи, коли лякали, що "захід нападе", а буде як частина буденности, що завтра тебе може й не стати. Будуть обов'язково заміновані мости; стратегічні об'єкти під максимальним захистом можливої диверсії, навіть там, де це малоймовірно; цивільні установи під пильним наглядом, зокрема енергооб'єкти, лікарні, дослідні інститути, урядові установи абощо. Небезпека може бути звідусюди. Це певною мірою змінить філософію життя. Найбільш вразливими стануть енергетика та фінансові інструменти, найбільш незахищені, такі, як криптовалюта. Де гарантія, що ними вже не володіють злочинці? Це щось більше, аніж реалії нашого часу в Україні, це мусить пошириться на весь світ. Тероризм стає щоразу вишуканішим і з розвитком технологій у нього з'являтимуться все новіші й "хірургічно точні" інструменти, аби домагатися своїх цілей. Поки ми думали про мирне життя, ворог думав, як би нас знищити...

18.10.25

Спілкуються між собою чоловіки про рівність. Один каже, що нас розділяють не так погляди, як гроші: хто і скільки їх має. Другий каже: "Чи було б тобі пофіґ: який у тебе президент, коли в тебе є все, що ти хочеш?" Всі сміються, а я думаю, що якраз від цього моменту починається занепад і відсутність "відчуття реальности": у будь-який момент може змінитися система, прийти влада, яка анулює те, що мав, а багатство почне зосереджуватися на інших активах, або щораз новіших технологіях.

23.10.25

Якщо подивитися на історичний досвід і змоделювати майбутнє, то воля завжди буде обмежена межами вибору. Найбільшим провідником (тим, що задає тренд) будуть технології, що справляють найбільше враження; а найбільшим гальмом - соціальний розрив між достатком.

26.10.25

Чи правда однозначна, коли на неї дивляться кожен по-своєму і виносить свої судження? Ще правда залежить від світовідчуття. Наприклад, в кімнаті впала ваза. Якщо ваза впала для жінки - це буде одна емоція, для чоловіка - інша, для кота - третя, для метелика - четверта, для води, що знаходилася у вазі... Так можна йти довго. І без дискримінацій, усі відреагують по різному, а також запам'ятають неоднаково. Умовно "один - два кольори" треба, аби спростити це життя до "10 Заповідей Божих". 50 чи 100 простих істин уже було б важче відтворити в пам'яті, ще й не забути бути їх носієм. Чи можна дивитися однозначно? Чи можна робити однозначно. Відповідь одна: людський світ - це боротьба крайнощів. Крайнощі або задають тренд, або їм назавжди приходить кінець. А існування правди - це не крайність, а констотація події, яку хтось, можливо, навіть і не помітив, але зафіксував для себе як образ, якому не зміг знайти пояснення... Отже, і Бог - це не крайність; свіжоотримана інформація далеко не кінцева; навіть "остаточне кінцеве рішення" має право на оскарження, навіть для таких, хто вірить в "усегалактичний суд"..

27.10.25

Хороша була б назва збірки "Міжприсутність" (метамодерна поезія), написпна на основі активної співпраці з ШІ.

28.10.25

Моя жінка так не вірить, що мені іноді буває погано, що складається враження: на моїх похоронах подію вважатиме цирком, а мене клоуном.

29.10.25

Ми живемо у філософії прихованих хвороб, які мали ідейники, що впливали на формування загальної думки, а в подальшому ту історію, з "хворобами" якої маємо "боротися".

30.10.25

Наступний єропейський образ у літературі, це буде образ відчуженого. Не образ Одісея, Касандри, лицаря, Дон Жуана, Дон Кіхота, Фауста, "людини світу", ані "людини-бога"... Це буде про того, хто не зміг знайти себе в цьому світі: ані в своїй країні, ані в своєму домі, ані в своїй сім'ї, ані серед друзів і колег, ані з тими, з ким і чим цікаво, хто і що надихає жити.

30.10.25

© Олег Левченко, жовтень 2025 р.