Олег Левченко. Болі втрат (вірш)

Пошматоване тіло, наче місто знищене руснею,

що побачив ти з висоти пташиного лету...

Чи не пошматована душа, 

яка не повернеться у жоден дім,

що залишилися стояти пусткою,

а нещодавно там було чути живі голоси?..

По них були голоси прильотів...

... голоси політиків...

І для декого брехня називалась правдою.

А душа, як і тіло, залишать на собі рани,

небезпечні осколки, незагоєні спогади 

про втрати свого-чужого життя.

20.08.23