Спорт, війни, політика, культура - $$$ - реальність

Спорт був покликаний, аби країни могли виразити свою силу не на полі бою, а на спортивних майданчиках. Зокрема, згадаймо про виникнення Олімпіади. З часом він став комерціалізованим - не національним. Політика, як прояв соціального протистояння, так само комерціалізувалася, хоча в ній завжди була частка купецтва, адже влада невіддільна від бізнесу. Війни, яким шукали культурні альтернативи, не припинили мати фінансову вигоду! Також і культура... Де ж творення нової реальности, в якій люди могли б не залежати нині й повсякчас від спроб себе скомерціалізувати?

Мова пошуму дерев

Уявімо, що людина живе в такому світі, де є стіни, від яких весь час відбивається луна. Аби донести бажані слова, люди говорять між собою, уважаючи на природу звуків. Тут доводиться більше слухати, аніж говорити самому. З часом було б спостережено, що в мові виникає певна тональність та швидкість, з'являються нові фонеми. Можливо, тому мови слов'янських народів такі на них багаті. Наприклад, присутні "шумливі", "шерехливі" та "дзюркотвиві" звуки: дз, дзь, дж, джь, ш, шь, ч, чь, ц, ць. У поляків є легенда, що їхня мова подібна до мови птахів, а українцям Бог подарував співучість. А можливо, те, що притаманне мовам зони Полісся, лісостепу та зелених гір, виникло від проживання серед "одного великого лісу".

Олег Левченко. Білі ромашки (вірш)

Сива жінка схилилась над землею,
можливо, вона сіє білі ромашки,
які зійдуть навесні або влітку...
І хто знає, за якою водою
попливуть їхні пелюстки,
і біля якого берега доведеться їм зів'янути,
як пам'яті про стигле зерно,
яке тримала тепла долоня,
перед розгорнутою душею.


23 березня 2019 р.

Змінити реальність

Актуальна та реальність, в якій живемо. Хочеш змінити життя? Зміни реальність!
Ми не бачимо безактуальних речей, вони для нас не існують. У пропозиції "змінити реальність", розглядаються варіанти нових можливостей, я б сказав важливостей, які час від часу зринають для нас як ідеї, спостереження, відкриття.

Чому я відійшов від соціальних мереж і зосередився на блозі?

Дописуючи в facebook, спостеріг закономірну річ, яка закладена розробниками, як невід'ємність соціального спілкування - це можливість висловити своє вподобання та прокоментувати сказане. Дехто дописує аби відчути свою затребуваність, очікуючи на свої вчинки позитивної реакції. Мотивацій до цього може бути безліч: нестача належної уваги, похизуватися досягненнями, виділитися з-поміж числа інших, донести свою соціальну позицію, гін за кількістю підписників і шанувальників, виключно в маркетингових цілях тощо. Чому, все ж таки це не моє? Оцінивши свої інтереси і потребу записувати власні спостереження та роздуми в межах згаданого ресурсу, прийшов до висновку, що вони далекі від ідеалів очікування і загальних трендів. Зважуючи на критику і вподобання, моментами почав спостерігати, що узалежнюю себе від чужих настроїв, стихійних або консервативних міркувань різнорідного кола підписників. Не прагнучи комусь сподобатися "чистотою" власних роздумів, зобачив доцільність розвиватися у власних спостереженнях без сторонньої уваги. Навіть знайшов у тому більший простір для самовираження. Оцінивши з роками такий ресурс, як blogspot, рік тому перейшов до нього. Тут мене ніхто не знає. Ті, хто читає, не поспішають залишати коментарі, сприймаючи опубліковані сторінки, як цілісні матеріали (без довгого ряду коментування під ними). Мені не ставлять "вподобайки" лише за те, що мене хтось знає, або хоче мені якось вгодити. Мені не кажуть, що я неправий і не мушу дотримуватись усталених норм світосприйняття. Кожного дня у мене є маленькі відкриття і осяяння в розумінні нового. Щось з того маю можливість записати, обміркувати написане, виправити себе, засумніватися, розвинути міркування, в малому осягти більше.

13-14 березня 2019 р.

Можна спробувати чогось не говорити

Дуже багато сказано. Можна спробувати чогось не говорити?!! Наприклад, почати з нецензурної лексики. 

Чомусь всі вважають, що на дію має бути така ж протидія: якщо хтось криє матом, так само треба чинити у відповідь. Але стороння людина, ставши учасником сварки, так міркує: от набрався б хтось мудрості й не відповів на сказане нічого! - виказавши тим самим свою людську вищість.

Янголи з нами не сперечаються -
ми їх не бачимо!
Зло не шукає доброти,
нецензурна лексика - праведника.

Одягніть світлу одіж на власні уста,
добирайте її, як добру їжу.
Розкуштуйте та розкошуйте тими нарядами,
що із повівом вітру
шурхотить ніжними барвами.

Не варто доводити: "Ти - не правий!"
Не зміряти того зусилля!
Приймати - приймай, як не хочеш - іди...
Чи знаєш, як вродиться гілля?

9-13 березня 2019 р.

Кому належить влада?

Незаперечно, що з усної народної творчості, національної та світової літератури, ми дізнаємось, що здобуття влади належить компетенції диявола. Для цього варто укласти з ним умову на його правах, ціною чому є душа. Як то кажуть: "продати душу". У цьому ж контексті, герой може прагнути знань, але не з метою суспільної користі, а егоїстичних намірів. У цьому міркуванні поки відкину питання осягнення певної мудрості, а закцентую його на владі. Отже, якщо влада, це компетенція не Божа, то виникає просте розуміння речей: чий то винахід. Прагнення когось підкорити, кимось зманюпулювати, узалежнити - це все механізми лихого, згорділого, падшого, ницого, куцого (імен безліч, і всі вони знайомі, адже уособлюють не просто негативний персонаж, а є його образами (від первинного значення цього слова, з чим пов'язують іконопис: творення обличчя)). Цікаво, буквально і для декого банально: всі втілення негативного виражені в недобрих словах. Сила таких слів: прояв влади, отже, вивищування над кимось. Але така вищість, як то кажуть у народі: називання чорне білим, а біле - чорним. Це те саме, що й омана, блуд (від слова "блукати"), хиба, манівці. Щоб не зійти з дороги праведності (від слів: вести (говорити, провадити) правду), варто називати речі своїми іменами, не жадати влади над іншими, а шукати істину в своєму серці й гармонію з Творцем.

С.П. Корольов & Житомир

Цікава постать С.П. Корольова, своїми розробками ракет сягнув ери освоєння космосу. Його постаттю пишаються житомиряни, адже він народився в цьому місті... і все! Реалізував себе за межами Житомира. Місто в ті часи не дало майбутньому науковцю ані гарної освіти, ані дослідницьких майданчиків, сильної школи якогось житомирського Циолковського... нічого. Як і нині його ім'я не дає місту гарних доріг, дитячих майданчиків, велодоріжок, діючого аеропорту тощо - розвиненої соціальної інфраструктури... воно наче є, й космонавт знайдеться, але "ракета без двигуна".

Мінізавдання у практиці до серйозного письма

Можливо, писемні вираження снів - це такі собі мінізавдання у практиці до серйозного письма?!

https://snylogosa.blogspot.com/

Власна дорога в потоці суспільних напрацювань

Йде потік професійних напрацювань, подій, інформацій тощо й у тому формується власна модель дій. Це не зовсім рухатися за течією, а постійно слідувати за новими тенденціями, які зносять з власного шляху. Незвичними люди стають тоді, коли не помічають загальне, а рухаються власною дорогою. Великими люди стають тоді, коли пробують (добре, як вдається) перенаправити цей всезагальний потік у якісно нове (незвичне) русло.