Чому я відійшов від соціальних мереж і зосередився на блозі?

Дописуючи в facebook, спостеріг закономірну річ, яка закладена розробниками, як невід'ємність соціального спілкування - це можливість висловити своє вподобання та прокоментувати сказане. Дехто дописує аби відчути свою затребуваність, очікуючи на свої вчинки позитивної реакції. Мотивацій до цього може бути безліч: нестача належної уваги, похизуватися досягненнями, виділитися з-поміж числа інших, донести свою соціальну позицію, гін за кількістю підписників і шанувальників, виключно в маркетингових цілях тощо. Чому, все ж таки це не моє? Оцінивши свої інтереси і потребу записувати власні спостереження та роздуми в межах згаданого ресурсу, прийшов до висновку, що вони далекі від ідеалів очікування і загальних трендів. Зважуючи на критику і вподобання, моментами почав спостерігати, що узалежнюю себе від чужих настроїв, стихійних або консервативних міркувань різнорідного кола підписників. Не прагнучи комусь сподобатися "чистотою" власних роздумів, зобачив доцільність розвиватися у власних спостереженнях без сторонньої уваги. Навіть знайшов у тому більший простір для самовираження. Оцінивши з роками такий ресурс, як blogspot, рік тому перейшов до нього. Тут мене ніхто не знає. Ті, хто читає, не поспішають залишати коментарі, сприймаючи опубліковані сторінки, як цілісні матеріали (без довгого ряду коментування під ними). Мені не ставлять "вподобайки" лише за те, що мене хтось знає, або хоче мені якось вгодити. Мені не кажуть, що я неправий і не мушу дотримуватись усталених норм світосприйняття. Кожного дня у мене є маленькі відкриття і осяяння в розумінні нового. Щось з того маю можливість записати, обміркувати написане, виправити себе, засумніватися, розвинути міркування, в малому осягти більше.

13-14 березня 2019 р.