Можливо, місія життя не лише зрозуміти себе, а спробувати зрозуміти ближнього, тих, кого посилає нам доля. Це і є одна з вершин пізнання, як причинно-наслідкових процесів у цілому світі. Наприклад, ми не завжди розуміємо батьків, їхні вчинки по відношенню до дітей. Нас постійно розділяють ціннісні судження, пошуки до різних гармоній. Кожен діє за своїми шаблонами і вони не співпадають, як неузгоджені коліщатка одного механізму. Світ міняється, а старшим людям хочеться жити за перевіреними правилами, а молодим - діяти за вимогами часу. Нас всіх розділяють ріки поглядів. Просто треба навчитися жити кожному на своїх берегах і не забувати, що нас єднає плин стихії, яка може змести один з берегів на шляху до майбутнього.
четвер, 28 лютого 2019 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар