Спочатку винайшли світло...

Ми живемо в світі постійного відвертання уваги. Все ж таки "собаки Павлова" дали науці доволі багато. Завчивши основи "смиканини", стало легше керувати основними інстинктами в масах. І не просто керувати у відповідний момент, а заполонювати нею весь простір. От прозвучала мелодія SMS, заклаксонили автомобілі, застукотіли сусіди, закипів чайник, подзвонив телефон, чути, як працює телевізор, який раптом починає голосно, з перервою в 15 хвилин, крутити одну й ту ж рекламу, як і перегляд відео на Youtube, хтось питає, комусь треба відповісти, помітити світлофор, поворот, знак, багаторічну яму, вкотре звернути увагу на дивний біг-борд, бо інакше робити їх не вміють, не забути за основну роботу, сімейні клопоти, скласти необхідне на день наступний... А потім виникає такий стан, який називають "депресією", яку лікують ізсередини, це при тому, що причина болю іззовні. Такої миті пригадується образ старого японця, який сідав навпроти розквітлої сакури і дивився на неї день, другий... доки не опала з неї остання пелюстка. Спочатку винайшли світло...