Любити - боляче!

Знаєте, як люди бажають любити? - На відстані! Поміркуйте: наприклад, дехто закоханий у козаччину, це такий собі період рицарства, або період середньовіччя, або ж новозавітні часи, а дехто в радянщину, а дехто любить свою батьківщину - на відстані... розтягнену не в часі, а в просторі. Тут завжди проявляється якась особлива любов. У такі моменти приходить якесь одухотворене осяяння по втраченому і майже ніколи не можливо поцінувати набуте. Ростуть нові й нові покоління, що люблять далеке і не в силах поцінувати прийдешнє. Складається враження, що є лише певна горстка людей, що вміє бачити і любити таке недосяжне, як минуле, майже майбутнє - до чого ще можна доторкнутися. 
Любити в часі свого життя треба вміти, бо так любити - боляче.