Можна вперто йти по лісу й збирати гриби... навіть тоді, коли вони закінчаться, йти далі... А можна на якомусь етапі спинитись і обміркувати, що змінилось з того часу, як ти йдеш. І скільки в тому кошику твого прожитого життя - у вигляді грибів.
"Земне життя пройшовши до половини,
Я опинився в похмурому лісі..." Данте. Божественна комедія
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног... -
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...
Немає коментарів:
Дописати коментар