Всотує-розсотує краплина твого світла
неповторний шепіт на кінчиках моїх вуст.
Померки вранішнього спокою
памороками обсідають недосивілу голову.
Скочуються у вузлики спогади про пройдешнє,
пальцями розводжу грудки сумнівностей...
Зчулося:
новий світ варто малювати зеленим колоссям.
30.11.16
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
-
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Припускаю, що зменшення виразности та сил записувати сни доволі міцно пов'язане з фізичним станом і почуттям втоми, зокрема з болями в х...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
Немає коментарів:
Дописати коментар