Не стало Мирослава Поповича. У пам'яті зринає його спокійна, розважлива мова... Колись почув слушну думку, до якої час від часу звертався у своїх міркуваннях про наше політичне життя. Була пропозиція не обирати Президента України, а назначати на цю посаду найрозумнішу та найавторитетнішу людину України, таку, як Мирослав Попович. Адже роль Президента зводиться до представницьких функцій, а щоб представляти нашу країну в світі, кращої кандидатури не знайти. Може це перебільшення, але поки наша недосконала політична система не готова приймати або ж розглядати такі кандидатури, як бажані.
На додаток: згадується одне інтерв'ю з ним, де журналіст поставив провокативне питання: Ви очолюєте інститут філософії імені Григорія Сковороди. Як ви думаєте: світ спіймав вас?.. На що Мирослав Попович відповів: Спіймав! Я є людиною при посаді, що несе багато відповідальності перед наукою, працівниками інституту, господарською частиною тощо...
На тому світі йому буде легше!
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Національна свідомість (есе)
Як з дитинства формувалась національна свідомість? - гарне питання, як для будь-кого. Однозначно, що для моїх дітей це виглядало зовсім інак...
-
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Припускаю, що зменшення виразности та сил записувати сни доволі міцно пов'язане з фізичним станом і почуттям втоми, зокрема з болями в х...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
Немає коментарів:
Дописати коментар