"Виправданий" героїзм

Найкраще люди запам’ятовують скандали і драми, але мало хто хотів би бути замішаним у ймовірних історіях і пригодах, як правило розіграних на побутовому рівні. Лише одне може виправдати подібні піруети долі - героїзм. Всі мовчки киватимуть головою: "він так вчинив, бо він патріот", "він так сказав, бо він за правду, якою б вона не була", "він загинув з частю, знаючи, що захищає свою родину і країну", "він не скорився ворогові". І не судити і не судимим бути... Мало хто хотів би собі такої трагічної долі, багато хто "виправдовує" долю інших, розуміючи, що це лише одиниці, які власною кров’ю та тілами пишуть історію. Що в наших головах, пошрамованих спогадами та пам’яттю про інших? І розділяє, віддаляє, поглинає буття (я є) і пам’ять (був).