Олег Левченко. "Твій голос не зранений власним ім'ям..." (вірш)

Твій голос не зранений власним ім'ям..

Годинник плете спицями довгу вервечку болю...

Хтось її називає долею...

Я ж її спробую назвати щастям.

Хоча, яке для кого щастя пізнати себе,

коли біль дехто від початку вважає злом, 

а не життєвим досвідом?

Скільки не наступай на граблі,

для декого вони видаватимуться промінчиками світла,

які радісно осяюють свідомість у здійсненому намірі: "руш і роби!"

Яким потім присмаком видається здобутий досвід,

коли чужого "хоч греблю гати", а свій - цінніший,

а своєму - більша шана, більше розуміння в цінності, 

смаку життя... сміху крізь зуби...

можливо, й через частково вибиті..

але завдяки свому - не чужому досвіду?!.

16 січня 2024 р.