середа, 31 січня 2024 р.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 031

Філософські візії

Разом із тим, що в цьому світі присутнє прагнення до багатства, на противагу існує небажана бідність, що в умовах технологій виглядає дегресивно, разом із тим існує, десь нав'язливо, а десь добровільно, така міра життя, як "достатність". Продукція для споживача виробляється в межах достатнього ужитку, дієтичні комплекси розраховані без надлишку, а якраз у міру, мінімальна заробітна плата - стільки, щоб вижити, без можливости отримання більшого. Від подібної міри достатньости формується базовий коефіцієнт, аби не стрибнути вище голови та врешті-решт не забитися насмерть. Найяскравішим прикладом для нас стала якість китайського виробництва, або ж показовою: банальна порція макаронів швидкого приготування - з голоду не помреш та й сильно не наїсишся. Питання якости відходить на другий план, надлишку в тарілці не буде.
02.01.24

Як правило, будь-який прояв пофіґізму - це ознака бідности, а вірніше: його наслідок. Як тільки-но чуєте, що людина до життя ставиться з оцінкою "пофіґ" (можна тут підібрати й інші синонімічні відповідники) - це означає, що ця людина може розказати, що в неї мала заробітна плата, негаразди в родині, немає певности в майбутньому. І тут узагалі аж ніяк не підходимиме російська фраза: "В бєднотє, та нє в обідє", ще й "З коханим і рай у шалаші", адже не пофіґ до одного, аж ніяк не може бути пофіґ до більшого, від чого залежить цінність життя меншого.
02.01.24

Дружина зауважила, що в польській освіті, на відміну від української, коли мова йде про перспективність учня або студента, говорять не так про його здібність до науки, а амбітність до неї. Так, учень може бути здібним, але лінивим, і тому в своєму житті нічого не досягне. У іншому випадку: учню може важко даватися наука, але він має амбіцію зробити все йому можливе, аби сягнути своєї мети.
02.01.24

Якщо подивитися на християнство з позиції сну, в якому відсутня конкретика часу та простору, то й один із символів віри "Воскресіння з мертвих" - це всього-навсього обітниця воскресіння душі з тіла в Царство небесне, що і стверджує Біблія не було від Адама аж до Христа, а не коли-небудь у майбутньому в стані оновленої плоті. З огляду на те, що події у сні відбуваються весь час тут і зараз, але присутні невідь-звідки певні переконання, знання і досвід, векторна філософія християнства, що в майбутньому "увірувавші в Христа спасуться", щоразу говорить лише про час теперішній, що визначається межами життя однієї людини. Отже, "воскресіння з мертвих" - це гарантія розірвання пут мертвого тіла з душею.
08.01.24

Диявол - це Творець, який грає роль паразита. 
Майже тими ж словами: 
- Як тільки Творець починає грати роль паразита, він стає Дияволом.
09-11.01.24

У новинах сказали, що на ринку праці бракне робочих рук. Якби я був богом Шивою, мав би чотири руки і виконував своє навантаження в два рази ефективніше. Можливо, отримував у два рази більшу винагороду. Яле я не є Шивою. Навіть не є Богом, який, для втілення бажань, навіть не потребує рук.
09.01.24

Дивишся на людину і починаєш підозрювати, що все своє життя він ходить під великим транспорантом, на якому написано гасло: "Мої граблі".
11.01.24

Назви: повість "Антоніми щастя", новела "Невільники комфорту", казка "Їжак Гурмані".
13.01.24

Почув від колеги таку думку, яка прозвучала приблизно так: "Людина може досягти всього і стільки, скільки матиме сил у пізнанні нового; і не в силах досягти того, чого не дано людською природою".
15.01.24

Путін цілеспрямовано і планомірно створював і врешті-решт створив гібридного монстра на ім'я "єдиная рассія", в якому "прижилися" усі протилежності власної історії, коли всі до всіх були вороги, а нині герої однієї масті: Долгорукий, Іван Грозний, Петро 1, Катерина 2, Ленін, Стілін... православ'я, іслам, містицизм, віра у змови, рептілоїлів, чи не на кожному кроці - путінізм (ерзац-сталінізм)... де будь-який "державний діяч" з легкістю переписується істориками з убивць і злочинців на "творців великої росії". 
Чи буде здивування у майбутньому, якщо російські історики почнуть переписувати все заново: наприклад, почнуть хвалити Степана Бандеру, як "російського" героя, який показав усім порятунок, шляхом "нацифікації" України?.. Треба не забувати: як завжди, так і в безлічі альтернативних історій майбутнього, кацапам вірити - себе не любити!
16.01.24

Є підозра, що ми можемо стати свідками битви штучних інтелектів. Не дай Боже, нашою ціною!
17.01.24

Служба вимагає вислужитися!
18.01.24

Koly Zelensjkyý ýšov u prezydenty, u peredvyborčiý prohrami bulo: "Vsi my prezydenty!", ale z peršyx misjaciv počav usim dovodyty, ščo vin "ne lox kakoýto", ščo vin "prezydent" z nezminnym "ýa, ýa, ýa ...", ýak i nyni "v Ukraïni ýa pryýmaýu rišennja".
19.01.24

Мінливий образ: наше суспільство подібне до скляної іграшки у формі пляшки, в яку помістили дерев'яний корабель, який уже не в силах вийняти цілком крізь вузьке горлечко. Дивишся і даєшся диву: як ті "матроси" потрапили "на край світу", але в ненавиворіт?
20.01.24

У наш час існує, як б сказав: християнський словесний тероризм. Хоча й читав Біблію і знаю основні закони та принципи християнського вчення, але все одно знайдуться більш правильні віруючі, які спробують "придовбитися" голими цитатами так, аж їхні прагнення змушені летіти у вічний бан.
22.01.24

Дарую ідею художнього образу! Мапа росії намальована або вибита на дні мідної ночви, як втілення вудичного містилогізму та українського фразеологізму в дії "накритись мідним тазом". Реалізацію ідеї - на потреби ЗСУ!
27.01.24


© Олег Левченко, січень 2024 р.

вівторок, 16 січня 2024 р.

Олег Левченко. "Твій голос не зранений власним ім'ям..." (вірш)

Твій голос не зранений власним ім'ям..
Годинник плете спицями довгу вервечку болю...
Хтось її називає долею...
Я ж її спробую назвати щастям.
Хоча, яке для кого щастя пізнати себе,
коли біль дехто від початку вважає злом, 
а не життєвим досвідом?
Скільки не наступай на граблі,
для декого вони видаватимуться промінчиками світла,
які радісно осяюють свідомість у здійсненому намірі: "руш і роби!"
Яким потім присмаком видається здобутий досвід,
коли чужого "хоч греблю гати", а свій - цінніший,
а своєму - більша шана, більше розуміння в цінності, 
смаку життя... сміху крізь зуби...
можливо, й через частково вибиті..
але завдяки свому - не чужому досвіду?!.
16 січня 2024 р.



Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)

Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...