Філософські візії
В коментарях у Твіттер (нині соцмережа "Х"), з огляду на своєрідний гумор, люблю уживати ".." (горизонтальні двокрапки) на завершення своєї думки. Дещо почав спостерігати їх ув інших. Ідея не нова, але надав тому певного значення. ".." - це так би мовити, не зовсім і крапка, не зовсім і трикрапка, не зовсім і який інший знак: "?", "!"... - це знак, що вказує на іронію, коли свою думку можна було б завершити будь-яким зі знаків, а тим самим і прочитати написане.
02.11.23
Критичне мислення також передбачає наявність вміння іронічно оцінювати події.
03.11.23
Від одного поляка почув фразу, якою він неґативно оцінив важку працю людини: "upadlanie człowieka" (упадління людини, від слова "падло" (padlina)) - перетворення у стан мертвотний і гною. Здається, що це найточніша фраза, яка охарактеризовує ставлення сучасної української влади до цінности своїх громадян.
04.11.23
Лице і гроші. Спілкуюсь то з одним, а то з другим колегою, а вони наводять різні приклади, як гроші впливають на рішення людей. Наприклад, з приводу недосконалого виконання праці: інспектору з відбору об'єкта можуть "покласти" то на одне око круглу суму, а як, щось суттєвіше - то й на друге (образно показуючи як: притуляючи однією долонею одне, а другою - інше око). Інший колега у інший час наводить подібний приклад, коли гроші роблять людину "сліпою", навіть якщо той, що дає великі суми, матиме на обличчі відтатуйовану свастику (так само образно показуючи вже ребром долоні хрест на своєму обличчі) - люди, які даватимуть такій персоні гроші, цього "начебто" не помічатимуть.
05.11.23
Можливо, свідчення того, що немає в Єгипті лісу, є не лише теорії про те, як будувались піраміди, але й дерев'яні труни, в яких ховали муміфікованих.
07.11.23
Свого часу світ боявся, що теоретично ядерна зброя може потрапити до рук терористів. Тепер це усвідомлення приходить поволі але на буквальному рівні, коли на офіційному рівні ми говоримо "росія - спонсор тероризму", ще трохи, а на неофіційному вже: "росія - терорист". Терорист, у руках якого найжахливіша зброя світу - ядерна.
10.11.23
Хтось каже, що позаземний світ також дуалістичний, як і матеріальний, отже, у душі так само має бути два ока, два вуха, розділення за статями тощо. Якщо ж ні - світло без темряви, вечір без тіней, люди безсексуальні, однорукі, одноокі, одновухі... Жодна релігія не продасть такий "товар". Отже, "віра" - це з категорії переконань за видимими і зрозумілими ознаками.
10.11.23
Дуже дивно, що досі не винайшли термін "добровільне заручництво" і науково його не обґрунтували. Наприклад, промислові компанії обирають країни зі сприятливим інвестиційним кліматом, але не обраховують політичну нестабільність у тривалій перспективі. Людина обирає за тим же принципом роботу, на якій готова буде перенести напочатку певні незручності заради перспективи, і таке "терпіння", яке може розтягнутися в часі, насправді забирає найкращі роки життя.
13.11.23
Варто усвідомити на учнівському рівні, що світ дуалістичний, що поняттями "білий-чорний" чудово маніпулюють, навіть на державному рівні. Усвідомити, що "перекос", "перегиб", "перелам" на іншу сторону спровокує зворотню дію. Отже, в дуалістичному світі "Ін-Янь" також працюють закони карми, як і закони "обраности" (месійности), бо ж вибір простий або й надалі "тягни хрест", або - переродження через "воскресіння". Там де мільйони років тому росли джунглі, останні сторіччя добувають вугілля. Усвідомлюючи ці речі, аби не стати випадковим учасником виру, в який, як тільки-но щось зачинає серйозно "закручуватися", затягує хаотично усіх, варто розділяти "зерна від полови" аби не викинути перше, і врешті не наїстися другого.
14.11.23
Скільки не вибирай наосліп долю, та на класичному кубику з кістки не буде цяточок більше шести, у гральних картах - "Сірого кардинала", кавова гуща не "читатиметься" на молоці, прикмети, забобони, теорії змов не відображатимуться у математичних формулах.
16.11.23
Уявімо, що росіяни живуть у вигаданій реальності (брехня і є такою реальністю), нам до кінця не зрозуміти цю штучну "хворобливість". Що варто внести в сюжет такої "казки", щоб закінчилась вона реальністю.. (Додати мудрости, а в бідах висміяти "двоголового пернатого змія"..).
16.11.23
"Руками - робити", "головою - думати", "дупою - відчувати", "очима - бачити", серцем - переживати... Коли кажуть "безсердечний" - чи означає це того, хто не вміє собою переживати чуже життя? Як можна рівнозначно переживати: із радістю - смерть ворога, а зі сумом - смерть співгромадянина (людини "одної крови")? Серцю також властива дуалістичність у вмінні переживати? Отже, механізми "серця" - це не зовсім механізми "совісті"? Серце, що не є, найбільш дисгармонійне по своїй природі: удар - відпочинок; удар - відпочинок; удар - відпочинок...
16.11.23
Думка колеги (в контексті згадки мультиплікаційного серіалу "Сказочная Русь"): "Люди не просто голосували за Зеленського, вони проголосували за продовження шоу".
18.11.23
З огляду на реалії, має кардинально змінитися філософія розуміння праці (навіть у широкому сенсі: наші зусилля, що докладаємо для досягнення свого успіху). За комуністичною ідеологією вона зазнала ніщівної поразки, адже доволі часто "людина була за коня" - технологічний розвиток не поспішав спростити життя, приміром, доярка, яка своїми пальцями мала досягати "планового виробництва". Так само із капіталістичною ідеологією, де людський ресурс прирівнюється з обрахуванням до прибутку, як видобувний, приміром, корисних копалин. Тому нинішній світ починає боротися за "людські ресурси", яких, приміром, бракне в розвинених країнах Європи. Це так, наче технології вже й допомогли спростити життя працюючим, але відчутний зиск отримує не працюючий, тим більш творчої спеціалізації, а "серійник", який стоїть на виробничій лінії; аби заробити більше, відпрацьовує понаднормові; виходить у вихідні; економить на сумнівних знижках. Існує і "друга сторона медалі": людина, яка не працює, доволі швидко деградує. Як не візьми, будь-яка праця облагороджує людину, надає її існуванню певного сенсу. А тут з'являється й найголовніше: брак сенсу - сенсу культурного існування (тут можна дописувати доволі широко: релігійного, міжетнічного, міжполітичного, міжсоціального абощо), готові "формули" якого мали б раз і однозначно прописати наймудріші голови світу і механізми, які мали б захистити право на подібне міжкультурне існування.
18.11.23
Насправді, творчість - це спосіб мислення. Помісти ситуація таку людину в середовище музики - стане музикантом, у середовище слова - письменником, образотворчого мистецтва - художником. І не буде такій людині спокою! Найбільшою загрозою може бути зовнішній вакуум або внутрішня полізатребуваність опанувати всім нараз.
18.11.23
Як не дивно звучить, але гарантія безпеки української нації є земельний та майновий достаток українців, виражений у високому добробуті. Це варто розуміти, як протиставлення з росіянами, які живуть так, що їм немає що втрачати: сумлінною працею заробити не можуть, а відібрати чуже - залюбки.
23.11.23
Прочитав один факт: "Наприкінці липня 1933 року до СРСР приїхав письменник Бернард Шоу. Він не визнавав Голодомору і, повернувшись у Європу, розповідав, якою смачною їжею його пригощали в Радянському Союзі". Подумалось (не одразу, а коли почув іншу думку, щось на зразок "свій - чужий"), що таких письменників, які з любов'ю друкує росія, у нас в Україні варто видавати з фактажем тих часів: ким була ця людина для України, тоді інакше читатимуться на "шальках терезів" марнославство і мистецтво.
26.11.23
Сподобалась фраза навколо теми про те, що має бути в наших мізках (порівнюючи з аналогією в соцмережах): "Дивлячись, як собі алгоритм налаштуєш!". Отак, якщо знаєш, що читати, дивитися, з ким спілкуватися - про те й думаєш, тим і є.
28.11.23
Спостерігаю, що є люди, яким важко дається розумова праця, але з радістю готові це компенсувати руками.
29.11.23
Nam varto zapamjataty "zeleni" naratyvy, aby vže nikoly ne povtoryty cej travmivnyj dosvid u majbutnȷomu.
29.11.23
Життя - це щоразу нове зусилля, з кульмінаціями, що завершуються інерціями, на яких в жодному разі не варто спинятися, як на "вершині" якогось "досягнення".
29.11.23
Хтось вірить у карму: успіхи і невдачі в цьому житті закладені добрими справами і злодіяннями попередньо прожитого життя. Хтось вірить у Яхве: "усе воздасться по справах його". Хтось вірить у Христа: досягти чистоти можна лише "прийнявши Спасителя в своє серце" - віра у воскресіння через покаяння. Хтось - у закон балансу: "якщо щось убуває, тоді щось має з'явитися". Хтось - у закон магнетизму: негативне притягує позитивне і навпаки, а хтось у один вектор "магнетизму" - "хороше тягнеться до хорошого" (тут дещо від кришнаїзму), "гроші до грошей", або ж "біда не ходить наодинці". Віра - це певною мірою спосіб виправдання подій, що сталися та вчинків, до яких маєш причетність. Тому є філософська теза: "майбутнього не існує, адже реальністю лише було минуле і лише є теперішнє", Віра - це аргумент існування на щодень. Віра дозволяє дивитися на себе в кращому світлі. Віра доволі різко скасовує складні питання і не шукає пояснення тому, чому не має бути місця в орбіті власних переконань. Віра - це наслідок людського існування у взаємодії з природою і придуманим навколо світом.
У росіян головна ідея - це віра у велику росію, а решта - це бутафорія, наче придумані сценічні реквізити, що вже давно потребують інвентаризації та суттєвого списання на смітник історії.
29.11.23
У ситуаціях зосередженої психічної та фізичної уваги, на прикладі екстремальних ситуацій, рівень небезпеки вимірюється індивідуальним рівнем розуміння страху. У той момент страх стає мало не відчутним "на дотик" крайнього психофізичного напруження.
30.11.23
Jakby pislȷa isnujučoji propagandy v rosiji počaly b spilkuvatysȷa z naselennȷam jakojusȷ metamovoju, vony vže vse rozumily b "pravylȷno".
30.11.23
Світлі думки народжуються в тиші, а в безладі шуму - лише хаос. Отже, тиша - це одна з найбільш структурованих одиниць простору.
Певною мірою, діяльність пропагандистів - це створити інформаційний шум, на тлі якого, одинокий голос із натовпу видаватиметься непереконливим. Це так, ніби на базарі хтось скаже мудру фразу, правда, що ніхто її не почує, не озернеться і не вмовкне над її змістом?..
30.11.23
Поезія - це певна організація простору, але лишень у вигляді слів.
30.11.23
ШАЛЬКИ ТЕРЕЗІВ, КАРМА, ІН ЯНЬ, ЗОЛОТА СЕРЕДИНА
• Спочатку українці сміялись із Зеленського стільки, скільки потім довелось від наслідків політичних рішень плакати.
• Те, що називається "Рускій мір", насправді є військовою агресією Росії.
• Ті, хто бажали миру, насправді отримали війну.
• Зеленський, який на початку каденції провадив політику демілітаризації України, другу половину каденції закликає світ до надання Україні зброї, аби протистояти першому.
• настільки переконливо дати обіцянку у виконанні своєї програми, щоб врешті-решт її не зуміти виконати.
• бути президентом, а доповідати перед народом з тамбура вагона.
• мати доступ до державних мас-медіа ("Єдиний марафон"), а виражати себе у форматі "Тік-току" та "Інстаграму".
• такий "Єдиний марафон", що в ньому з кількох сотень українських телеканалів й десятка не набереться "для єдности".
...
Листопад 2023 року.
© Олег Левченко, листопад 2023 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар