Філософські візії
Що таке людська праця? - це мурашник: скільки б не працювали і не складали б зусилля до купи, навіть гору не згромадили! Навіть Вавилонська вежа була безнадійним проєктом.
05.09.23
Існує стереотип: аби назичити кращої долі своїм дітям - "аби не фізична праця!". Так, наче інші види праці - більш "комфортніші" - в рази ліпші. Це щось із категорії "високого мистецтва". Зарозумілість переходить на такий рівень, що стає далеким від практичного осягнення: так круто, що невторопати, але круто!
05.09.23
Відзначаю для себе, що шаную думки, що спираються на досвід часу, а не порожні емоції.
11.09.23
Російська мова - це жахливий символ знищення інших мовних культур. Російська мова і література - це також символ знищених самобутніх культур. Достатньо усвідомити на прикладі України, періоду "Розстріляного відродження", скільки не було створено нових творів, не перекладено на українську світових класиків і сучасників тієї доби? Скільки доробку було знищено?.. Російська мова - це також страти для світової культури: що знають у світі про менші народи, які проживають на території самої росії? - рівно стільки, скільки знають з перекладів тих мов за посередницвом російської.
11.09.23
Уявімо, що людина десь у дитинстві зрозуміла: сенс і любов її життя - це красиве взуття, зокрема прагнення його виготовляти руками за концепцією своїх мрій, але в реаліях нашого часу вона може реалізувати себе не на повну: або чоботарем з ремонту, або ставши на конвеєр пошиття, де більшу частину можуть штампувати рóботи, навіть без зáтребу в таланті дизайнера, коли такі речі масово йдуть з Піднебесної, або продавцем, мо' модельером... але ж ніяк повноцінним творцем. Подібне взуття було б безцінним! Ось так люди й займають свої посади, не маючи до того повноцінної жаги бажання й реалізації своїх прагнень.
16.09.23
My todi počnemo lȷubyty kerivnyctvo, koly perestanemo joho vvažaty i nazyvaty vladoju, adže vlada - ce ne odnodennyj (raz na pjatȷ rokiv), a ščodennyj vybir narodu.
17.09.23
Чому російськомовний в Україні, спілкуючись з україномовним, не має відчуття сорому та незручности, а україномовний, не бажаючи такого діалогу, відрефлексовує подумки відчуття дискомфорту, якщо не огиди (тим більше, пов'язані з війною)? Після цього дивують великі очі та воплі "експертів" щодо дискримінації за мовною ознакою. ... продовжуючи експертні питання: дискримінація кого і перед ким?
17.09.23
Всі знають, щоб стати "своїм у дошку", треба бути чи уподібнитися тому, з ким ведеш діалог. Наскільки ж довго українців ставили "в дошку" поряд з росіянами, що мало не витворили огорожу, мальовану однією, але неоднорідною фарбою...
17.09.23
Думки, як пластилін, лишень було б бажання розминати і ліпити нові форми.
17.09.23
Коли хтось згадує про ідеальні грецькі фіґури Аполонів, у мене виникає питання: білий мармур - це дискримінація чорного каменю?
18.09.23
Кажуть, що великий спорт - це колективна гра. Так, коли йде мова про спільний результат, а насправді ж кожен те й робить, що відповідає і вболіває за себе.
20.09.23
Побачив написане у верхній частині дзеркала в офісному коридорі однієї з польських гут: "Особа від якої також залежить твоя безпека".
20.09.23
Зі збільшенням наслідків діяльності штучного інтелекту, все більше цінуватиметься звичайний мазок пензля.
21.09.23
Гарантія високого успіху полягає у правильному формулюванні питань.
22.09.23
Світ (у глобальному розумінні), співпрацюючи з росією, вперто не бажає робити правильні висновки, вважаючи, що такі кроки не відлунять у майбутньому.
22.09.23
Устрій сучасного світу, це устрій терпінь та стримування, який достратньо порушити одному ідіоту.
22.09.23
Живучи в Польщі і працюючи по роду діяльності на різних виробничих об'єктах, звернув увагу на певну мистецьку складову інформаційного оформлення підприємств, збережену ще зі середини ХХ ст, назвавши це для себе "Tablice, spełnione sensem". Спробую реалізувати, як ідею, створивши певну серію фоторобіт.
22.09.23
Мені подобаються предмети, на яких збережено тлін часу, тим більш, якщо вони були наділені певним смислом та значенням / призначенням. Тим більш, якщо їх роль не втратила актуальности, а, можливо, ще й набула нової ваги.
22.09.23
Цей світ створений так, аби ми від нього щось взяли. Але не всі навчаються визначатися з пріоритетами.
23.09.23
Žyvemo v takyj čas, koly lȷudynu pryvčajutȷ do bolȷu (tak žyvutȷ rosijany, tak putin i Ze pryvčajutȷ nas, tomu ščo dlȷa nyx̌: "odyn narod")) - "komfortno žyvemo" (slova ministerky soczax̌ystu) - "ne treba buty nastilȷky ukrajincȷamy" (slova Oleny Zelensȷkoji)... Ce naša realȷnistȷ, prydumana zlymy dȷadȷkamy i cȷocȷamy!?
25.09.23
Хтось каже, що людина у порівнянні з тваринами доволі розвинена істота. При цьому опускаються важливі деталі нашої природи: глибина розуміння, а тим самим якість аналітичних висновків, залежить від гостроти зору, слуху, чутливости появи небезпеки, інших рецепторів сприйняття світу, які дозволяють вижити. Тому людська "вершина" існування в цьому світі в рейтингу з іншими земними істотами ніколи не стоятиме на першому місці. Єдину річ, яку не зможуть перевершити інші земні істоти, при всьому тому, що людина начебто "розуміє все", так це невідь-чому колективне прагнення до самовсіхзнищення.
30.09.23
Немає коментарів:
Дописати коментар