ФіLOsоХвічне БарбIQ 024

Філософські візії

Банальне, але важливе спостереження: переважний досвід багатьох доводить: наскільки приємно спати і бачити сни, настільки ж присутня здатність їх забувати, коли просинаєшся.

08.11.22

Анекдот: тепер, коли путін перед нервовим сном дивиться на мапу України, дістає з рота щелепу і кладе на поличку.

10.11.22

Отак живеш і міркуєш: ось, ото вже воно: схопив Бога за бороду! А з часом дивишся: і борода сива, і волосся сипеться... і все по-новому.

11.11.22

Люди спілкуються за принципом певної свідомої погрішності "про запас". Наприклад, коли кажуть: "Я візьму на дві секунди" - треба розуміти, як на "п'ять хвилин"; "я візьму на п'ять хвилин" - це може розтягтися до пів години, а то й більше; "я візьму на сьогодні" - може бути й на пару днів абощо. Люди оперують часом, як певною умовністю. Це вказує на своєрідну казковість мислення: дитяча віра з'яви дива, безвідповідальність за скоєний "злочин" - адже все умовно! - усе в подіях стає ясніше, коли звірі починають говорити і добро перемагає зло. Те, що "я візьму" на окреслений час, "ти маєш знати", що він зупинився, поки це "щось" у моїх руках!

12.11.22

Скільки вподобайок збирає жива природа?

14.11.22

Гірко вчимось на своїх помилках... 

Мали збагнути, що значить ця вíйна...

Це не наївність, що пре в відосáх,

Це в рази більше: АРМІЯ МОВА BIPA!

14.11.22

Коли починав за собою свідомо записувати спостереження, роздуми, міркування, я очікував, що вони будуть повторюватися, а виявились, що кожного разу мої думки є іншими. Як прикро зараз усвідомлювати, що раніше я помилявся і не робив будь-яких записів, а ті ментальні мінливості залишились втраченими. Аби втішити себе, узагальнюючи, припускаю, що мій внутрішній світ залишається цілісним, а будь-які роздуми навколо нього, залежать від контексту мого буття в тій чи іншій ситуації.

15.11.22

Щоб розібратися детально в проблемі, інтернет не забезпечує такої прийнятної можливости представлення та зручного опрацювання великих текстів, як книга.

15.11.22

Наткнувся на таку думку: "Чому у світі так багато не дуже розумних людей?" Відверто, я про це думав раніше. Припускаю, що це захисний механізм збереження людського роду, адже відомо, що розумні люди планують свою родину, зокрема народження дітей. Як наслідок: або відмова від потомства на користь кар'єри, або одна дитина: доглянута, вивчена, долюблена "на всі 100". А за чисельністю "виживає сильніший" вона програє десятьом не із достатньо благополучних родин, якщо їх доля зведе на рівних умовах ув одному місці.

15.11.22

Творці та споживачі віртуального світу живуть у тісних мегаполісах. Саме тому найбільш показовим, як для мене, є розвій азійської анімації.

15.11.22

Живе людина, почуває себе щасливою: має середній достаток, як для родини, яка проживає в тій чи іншій країні. І от якогось дня він дізнається, що його колега по такій же праці отримує доходи більші за нього, що він ось-ось купить кращу машину, а в планах мати кращі житлові умови. І тут у цієї "середньостатистичної" людини знизився відсоток щастя, якби провели соцопитування: "Чи почуваєте себе щасливою людиною?", між "так" і "ні" обрав би "ні", хоча ще недавно написав би "так"... Можливо, тієї миті для нього більш важливим були фінанси, можливо, він навіть не замислювався про здоров'я. Людям зажди болить те, про що вони думають. Невідання чогось робить людей більш щасливими: вони не зважають на чуже, а бачать лише свої пріоритети, які стається задовільнити в міру актуальних потреб. Отже, враховуючи мінливість соціокультурних пріоритетів, навіть "щастя" - річ відносна.

17.11.22

Як так: уві сні володіти певними знаннями, іноді аж занадто насиченими сюжетами та пригодами, що й не знайти часу, аби все те описати, вміти в тому стані пригадувати інші події снів, а в реалі тим досвідом ніяк не оперувати? Для чого такий захисний механізм? Аби не могли розділяти правильне від грішного - реальність від сну - вміння мислити раціонально від безвідповідального божевілля?

18.11.22

Як пожвавити чоловічий діалог? Варто просто згадати чарівні слова: жінки та горілка... (Наївне спостереження).

19.11.22

Наше життя оберігає досвід земного існування - не більше і не менше. Наприклад, практичне знання про щось космічне або позаземне не покращить в глобальному життя однієї людини. 

19.11.22

Хтось каже: " В мене болить голова!", а я відповідаю: "Добре, що в зозульки немає гніздечка!" (Жарт на російський вислів: чи все в порядку "з кукушкою"?).

23.11.22

"Іконописець" звучить майже як "літописець". Ми пишемо історію, наче образ, і її лице у нас світле, хоча й з болями і стражданнями, а у росіян радісна і рум'яна, хоча вся чорними фарбами.

24.11.22

Є такий тип людей як людина крайнощів. От дивишся на неї і думаєш: який вона поборник певних цінностей! - викликаючи в уяві стереотипне мислення про таких людей. Але може минути час і ця людина починає дивним чином "співати" і робити протилежні речі... і, о диво, з таким самим запалом крайностей!

28.11.22

Природня краса досконала, адже така, як є - відверта, щира, правдива.

28.11.22

Мій дід по мамі на якісь бесіди про зраду і розчарування умів скромно і мудро промовчати, але одного разу додав, а мені чомусь тієї миті дуже запам'яталось: "Гарна жінка - чужа жінка!". Аби зрозуміти ясніше, це щось із контексту: "Краще там, де нас не має", згодом "Любов росте на відстані", а насамкінець "Бачили очі, що обирали..." (останнє - майже іронія.. тому третій тост: "За любов!" - "що врятує світ").

01.12.22

Вислів "Бачили очі, що обирали..." - за народною мудрістю перш за все вказує, що органом прийняття рішення при виборі дівчини чи парубка є очі. Тому будь-який об'єкт справляє на нас більшу силу не так звуком, запахом, дотиком, а сукупністю тих засобів, що витворюють образ: пластика, скульптура, постава, колір, живописність, пропорційність, що узагальнено має читатися, як миловидність форм і гармонія тонів.

01.12.22

Дитина дивиться і слухає казкові історії, в яких тварини розмовляють, а з предметами відбуваються дивовижні речі... Вона хоче внести це в своє життя, але дорослі кажуть, що то казка, а те, що ти робиш, називається трохи інакше - брехня! Дитина довго намагається це зрозуміти, вчиться розпізнавати, що в цьому житті для одних є казкою, а для інших брехнею, і де поміж того всього правда? Далі задається каламбурними питаннями. Мріяти - це означає брехати? Надавати речам невластивих їм умінь і сил - відходити від правди, що вони нудні і банальні - робити злочин проти Всевишнього, про якого ніц не знаю, який усе це вигадав, а мені зась? Яка ж тут справедливість від дорослих? Де моє право/правило/правота на існування, коли мене уявив Бозя, а я Його не маю право, адже "сказано.. "... І цим вічним "сказано" ми починаємо жити в чужій "казці" (своїх батьків, знайомих, кумирів... але не в своїй). Щось із дитинства в кожного пішло не так!..

05.12.22

Мозкохізм - мозок + мазохізм.

06.12.22

Его зачіпає тоді, коли ставиш питання: де я в цьому світі? Не зачіпатиме, коли: у собі! Тоді не треба нікому нічого доводити, коли переконання не ходить десь поза.

12.12.22

По радіо розповідають, що на одному релігійному святі "люди ділилися почуттями та дарували свою любов іншим". Майнула думка: насправді Біблія практично не апелює на почуття, адже апелює на логіку - розуміння Бога, законів Його буття, правила покори! Певною мірою більшість релігій пропонують приймати її правила "на віру". На противагу, гарний митець (письменник, художник, артист) продукує для емоцій в рази ліпші витвори, аніж такими, якими є приклади та досвід "Святого письма".

14.12.22

Навіть у спотворенні діють сили творення.

14.12.22

І прийде такий час, коли твори мистецтва вже давно матимуть копії, а деякі оригінали втратять назавжди. Тоді світ минулого для майбутніх поколінь, стане для розуміння більш віртуальним, аніж, наприклад, музейним, археологічним, де з твором, витвором природи, мистецтва абощо можна познайомитися наживо.

16.12.22

Чому люди так сильно люблять готуватися та зустрічати свята, зокрема релігійні? Чи не тому, щоб відтворити в пам'яті спогади про колишні події родинного свята та наповнити ними реальність?

25.12.22

В честь Різдва нині, як і понад 2000 років, відбуваються святі літургії в храмах. Як і під час інших християнських обрядів основний "меседж" таїнства зводиться до головного - причастя, яке складається з хліба і вина. Чую безліч разів знайомі слова Ісуса: "Їжте - то тіло моє... пийте - то кров моя...". А насправді, Ісус був великим іроністом! Адже пригадуються слова з Біблії до віруючих, які ходили за ним "по п'ятах": "Скільки вас можна терпіти?" (Ін. сл.: Як ви мене дістали!). Так само вже іронічно до апостолів, які "їли" і "пили" його тіло весь час перебування на Землі.

25.12.22

"Кожен коваль свого щастя", а може так статися: чи кувалда не та? чи ковадло криве? чи втілення ідеї не з того матеріалу?.. А чи вчать де-небудь таких ковалів, щоб кулося щастя з першого разу?

26.12.22

Кажуть, що "час лікує", це означає, що час і біль є категорією земного буття, адже поза цим буттям, "у вічності" відсутня категорія часу (вічність на те і вічність, що її ніхто не обліковує), отже і біль - як витвір земного існування там відсутній. Проводжу паралелі та роблю подібні висновки за власними спостереженнями за снами: почуття (враження) в стані знерухомленого від сну тіла існують і розвиваються, а образ болю наче "винесений за дужки" - відсутній, хоча усвідомлюваний. Як висновок, найліпшим прискорювачем психологічного лікування болю є сон, лікування фізіологічних симптомів поза моїм досвідом.

27.12.22

Триває ще одна війна: перемогти "какая разница"!

28.12.22