Олег Левченко
пʼятниця, 1 липня 2022 р.
Думка 43:: заручники свого тіла
Ми заручники свого тіла. За певних обставин ми втрачаємо чутливість раціонального (адекватного) розуміння своєї сутности. Нас легко "розхитати" в психоемоційному стані й важче в раціо, тому, через вплив на перше, легко керувати другим. Яке щастя: вміти самовладарювати обома силами, аби залишатися Людиною!
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар