вівторок, 10 листопада 2020 р.

Олег Левченко. "Найбільша втіха..." (вірш)

Найбільша втіха:
розмовляти з камінням!
Це тихі та невибагливі істоти,
які переживуть навіть людей,
навіть бога, придуманого не нами,
придуманого не для них.
Адже вони й так міцні в своїй Любові,
у своєму тихому переживанні всіх,
хто був, хто є, хто буде...
Вони єдині істоти на землі,
хто своїм існуванням
в'яжують між собою покоління:
спільним поглядом, спокоєм, подумом.
І нехай пройде час і хтось скаже:
що часи в які ти жив,
були найгіршими в світі! -
каміння це заперечать.
Вони усміхнуться і обіймуть
замисленою формою землю,
очевидною - небо,
серцевидною - тебе...
Адже ми - одушевлені свідки
спільного із ними
само-
            спілкування,
                      піклування,
                                    лікування...
04 листопада 2020 р.



 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)

Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...