Одного разу ми заснемо,
але від болю не прокинемося.
Ми не відчуємо, як риба покидає глибини
і спливає черевом догори;
переступивши греблю у водоспаді бризок,
пропливе білою плямою за течією.
Акули та дельфіни
розпливуться різними морями,
полишивши в думках мрії
про незнані дороги,
у яких народжуються їх світи.
Небо, огорнуте зелом і квітом,
опиниться у невагомості озера
і засліпить очі прибульцю,
навченого стежити за золотими рибками.
Час не подорослішає,
а руки дерев колисатимуть пісню,
яка ніколи не починалась і не закінчиться.
01-05 серпня 2020 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Національна свідомість (есе)
Як з дитинства формувалась національна свідомість? - гарне питання, як для будь-кого. Однозначно, що для моїх дітей це виглядало зовсім інак...
-
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Припускаю, що зменшення виразности та сил записувати сни доволі міцно пов'язане з фізичним станом і почуттям втоми, зокрема з болями в х...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...

Немає коментарів:
Дописати коментар