Олег Левченко. "На висоті 6000 слів..." (вірш)

На висоті 6000 слів
пробігають хмари
зазирають у вікна

Хтось вигадав світ
в якому ти живеш
Його вигадали не для тебе
Його вигадали не в тобі

Нас кожен день привчають до слова
с м е р т ь
Навіть, якщо офіційно померлих менше
ніж тих, хто тихо

Очікуєте сенсацій?
Не боляче сказано!

... І в усьому знайти відповідь
яку маєш придумати сам
25-27 серпня 2020 р.

Олег Левченко. "Одного разу ми заснемо..." (вірш)

Одного разу ми заснемо,
але від болю не прокинемося.
Ми не відчуємо, як риба покидає глибини
і спливає черевом догори;
переступивши греблю у водоспаді бризок,
пропливе білою плямою за течією.
Акули та дельфіни
розпливуться різними морями,
полишивши в думках мрії
про незнані дороги,
у яких народжуються їх світи.
Небо, огорнуте зелом і квітом,
опиниться у невагомості озера
і засліпить очі прибульцю,
навченого стежити за золотими рибками.
Час не подорослішає,
а руки дерев колисатимуть пісню,
яка ніколи не починалась і не закінчиться.
01-05 серпня 2020 р.