Оцінки, оцінювання, бали, бонуси, зарплата, гонорар, диплом, грамота, "потиснути руку", "поплескати по плечу"... "дати піддупника"... все прищеплюється зі школи. Виростає людина, яка не намагається бути собою, а намагається вгодити іншим: бути кращим, мати авторитет, комусь сподобатися, хотіти як і всі, не бути "лузером", світ сприймати за певними усталеними тут і зараз шаблонами. Така людина привчається оцінювати і бути оцінюваним не лише вчителями, але й друзями, тим самим накладаючі аналогічні лекала на інших, не відступаючи від суспільства. У кожного свій шлях і ніхто краще не порадить того розвитку, аніж сам! У дерев немає приписів, як вони мають жити!.. Таке враження, що людство за останнє сторіччя зробило стільки шкоди в пануванні над чужими ресурсами, що тим не виміряти усі тисячоліття, коли воно жило в гармонійному темпі шанування себе, ближнього, Роду, ПраРоду, ПриРоди - колообігу, коли ми повертаємось до себе. Крізь чуже оцінювання проростає неміч.
понеділок, 11 лютого 2019 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...

Немає коментарів:
Дописати коментар