Чи є будь-яка гра таким собі інструментом, де в результаті учасника мають підвести до команди "фас"? А тепер згадайте: скільки ігрових винаходів існує в нашому реальному житті?! Існує ціла індустрія з виробництва візуалізованих ігор. Відходять у минуле ігри спрямовані на фізичний розвиток, увагу і спостереження за людьми та живою природою. Нині актуальні не лише комп'ютеризовані, але й психологічні ігри. В чиїх руках перебуває увага дітей? І чи не прийде такий час, де їхню психіку використають, як "бойову кулю"? Не винятком є дорослі, для яких існує певна маса літератури, де пропонується вміння впливати на людей, керувати їхніми прагненнями і вчинками. Найяскравіші приклади, із якими можна стикнутися в реальному житті - це продажі та послуги "заточені" на комунікацію. У виборі товару клієнт керується не власними вподобаннями, а знижками, акціями, термінами, розпродажем. Це така гра, де не ви, як клієнт, диктує умови, а маркетингові міркування "згори" чи то "здолу": що ви сьогодні й завтра будете "їсти"? Таким чином, слідуючи за тенденціями споживацького світу, у цій грі виграватимуть сильніші: індустрії, корпорації, держави-лідери ринку. Вихід із цієї гри - не грати в неї! Керуватися виключно своїми смаками, а не чужими вподобаннями. Вільний час приділяти на осягнення нових знань. Не западати на щось одне, якщо воно не пропонує осягати всякчас нове. Не рухатися по колу і не заганяти себе в кут - світ більше за той обрій, що лежить "перед носом". Проаналізувати:
• Чи не став раптом "дельфіном" у "дельфінарії" своїх (чужих) уявлень?
• До яких командів "фас" привчають твою свідомість?
• Якими є больові (приємні) теми, що не мають прямого відношення до тебе?
Не варто жити ілюзіями! Ми проживаємо одне життя, і гріш ціна перетворювати його в те, якими нас прагнуть бачити інші.
Немає коментарів:
Дописати коментар