Гра як інструмент вбивства

Усі знають, що існують дельфінарії, які викликають у дітей безліч позитивних емоцій, і мало хто замислюєтьсся, що дельфінів почали дресирувати з метою атакування ворожих цілей, зокрема короблів. А сама поява таких розважальних закладів пов'язана з їх утриманням. Отже, життя дельфіна, який приносить своєю грою щастя дітям, у час "Х" - це ніщо, лише бойова куля, в порівнянні зі знешкодженням противника.
Чи є будь-яка гра таким собі інструментом, де в результаті учасника мають підвести до команди "фас"? А тепер згадайте: скільки ігрових винаходів існує в нашому реальному житті?! Існує ціла індустрія з виробництва візуалізованих ігор. Відходять у минуле ігри спрямовані на фізичний розвиток, увагу і спостереження за людьми та живою природою. Нині актуальні не лише комп'ютеризовані, але й психологічні ігри. В чиїх руках перебуває увага дітей? І чи не прийде такий час, де їхню психіку використають, як "бойову кулю"? Не винятком є дорослі, для яких існує певна маса літератури, де пропонується вміння впливати на людей, керувати їхніми прагненнями і вчинками. Найяскравіші приклади, із якими можна стикнутися в реальному житті - це продажі та послуги "заточені" на комунікацію. У виборі товару клієнт керується не власними вподобаннями, а знижками, акціями, термінами, розпродажем. Це така гра, де не ви, як клієнт, диктує умови, а маркетингові міркування "згори" чи то "здолу": що ви сьогодні й завтра будете "їсти"? Таким чином, слідуючи за тенденціями споживацького світу, у цій грі виграватимуть сильніші: індустрії, корпорації, держави-лідери ринку. Вихід із цієї гри - не грати в неї! Керуватися виключно своїми смаками, а не чужими вподобаннями. Вільний час приділяти на осягнення нових знань. Не западати на щось одне, якщо воно не пропонує осягати всякчас нове. Не рухатися по колу і не заганяти себе в кут - світ більше за той обрій, що лежить "перед носом". Проаналізувати:
• Чи не став раптом "дельфіном" у "дельфінарії" своїх (чужих) уявлень?
• До яких командів "фас" привчають твою свідомість?
• Якими є больові (приємні) теми, що не мають прямого відношення до тебе?
Не варто жити ілюзіями! Ми проживаємо одне життя, і гріш ціна перетворювати його в те, якими нас прагнуть бачити інші.

 

Чому сучасна людина з обмеженими можливостями?

Сучасна людина схожа на інваліда. Без технологічних засобів, що визначають прогрес людства, вона починає почувати себе калікою. Вона не знає, що робити, як немає електрики, телефона, гаджета, мікрохвильовки, пральної машини тощо. Всі ці речі, а то й більше, як милиці, що тримають наше "тіло" на "ногах". Людська самодостатність нівелюється самодостатністю живої природи. Сучасна людина, яка прагне йти в ногу з часом (уявляєте ці кроки?), вже не виживе в дикій природі. У кращому випадку: їй потрібно буде вчитися жити по-новому.

Сповнення життям

Думаючи, ми затрачуємо час і сили, які віддаємо тому, про що думаємо. Чи є це взаємно? Про що ми переважно думаємо? Куди направлені наші сили? Найгірше, якщо сили направлені лише на себе, наприклад на перетравлювання великої кількості їжі, заповнення голови зайвою інформацією. Якщо ми направляємо сили на неживу природу, вона лише нас поглинає своєю участю в нашому житті, якщо ми думаємо про близьке і рідне, велика вірогідність, що це наповнює нас взаємною вдячністю. Легко подякувати яблуні за яблуко, важче подякувати продукту заводського виробництва, коли написи на упаковці вказують на компоненти, схожі до суміші з медпрепаратів. Не секрет, що думати про приємні речі позитивно для психічного здоров'я, що напряму сприяє й фізичному стану. Думати про хороше - завжди надихає і окрилює на добрі справи. Негатив і неприродна поведінка - виснажує. Отже, завжди треба з розумом використовувати свій енергетичний ресурс, спрямовуючи свої наміри на позитив, сповнений життям.

Що означає: незалежно мислити?

Це означає - відійти від шаблонних оцінок! Не бути в матриці щоденних упереджень. Орієнтуватися не на чужу думку, а на свої висновки. Наприклад, політик, який говорить "все, як по писаному", не мислить незалежно. Він говорить красиво, грамотно, легко, він не сумнівається в своїх переконаннях, у нього на все є відповідь. Свідома людина, яка не слідкує щодень за свіжими новинами, більш тверезо оцінює життя, вона ставить багато питань, шукає на них відповіді, весь час сумнівається, хоча й навчена різному, говорить з обережністю, стежачи за кожним своїм словом. І перший і другий по своєму праві, адже не були б вони тими, ким є - так і проживуть життя у просторі своїх переконань. Але різниця є в тому, що в першого простір замкнутий - узалежнений від поглядів, а в другого - відкритий, хоча зовні видаватися може всіляко.

13-19 січня 2019 р.

Олег Левченко. Ми є дзеркалом... (афоризм)

Ми є дзеркалом тих людей, які на нас дивляться... як на взірець!

Олег Левченко. Щаслива та нещаслива... (афоризм)

Щаслива людина ніколи б не пішла на злочин. Вона була - нещасною.

Сила живого

Що таке сила? Це дія, яка спричинює біль (занепад) або щастя (життя). Чи тяжіє фізика до спричинення болю, а душевні пориви - до щастя? Чи робить матерія людину щасливою, коли щастя належить до емоцій? У категоріях щастя "матерія" - це ілюзія, це все одно, що її виміряти грошима. Ми невільно прив'язуємо "красиві речі" до спогадів про щастя, а правда знаходиться в тому, що матеріальними речами ми лише оприявнюємо свої наміри та почуття. Сила матерії виражає приховану силу "емоцій", просто матерія - це інша категорія емоцій, більш стала і застигла. Все, що відбувається в матеріальному світі, є вираженням внутрішніх (прихованих - не видимих зовні) прагнень, закладених у природі речей: рослині - рости, квітці - квітнути... Не перешкоджаючи видимій природі речей жити та розвиватися, ми сприяємо невидимій природі емоціонального досягати щастя. Надаючи силу живому, ми творимо майбутнє, тим самим сприяючи прогресу цивілізації, яка не полягає в силі підкорення, а в силі бути собою і ділитися тим з іншими, взаємозбагачуючи одне одного.

Якщо робити "не в лом", то хоча б у радість :)

Хтось подумає: "Легше - не робити!". А хтось візьме та зробить! Інший подивиться й не оцінить: "Йому це легко!"
Якщо робити "не в лом", то хоча б у радість :)