Содом і Гомора інформаційних війн

У системі моїх цінностей не існує нацменшин. Їх придумано для тих, хто хоче таку групу людей протиставити до себе. На зразок того, що для декого не існує інших груп населення, що ідентифіковані між інших за певною ознакою, якщо про них ніхто не знає і не співставляє ("приміряє") себе до них. Типу,  ми інші, а вони... і далі по тексту. Чому тут варто згадати Содом і Гомору, це показова біблійна історія не лише про Бога і праведника, а історія про своєрідне "перенаселення планети" в мініатюрі. Чи ставили ви собі колись питання: чи є майбутнє у міста, в якому живуть лише геї та лезбіянки? Воно відсутнє. Тому, коли в Бога пророк питав про кількість праведників у Содомі (50-40-30-20-10...), а виявилось один, це була кричуща правда про майбутню народжуваність у місті. Тим більш, коли доньки Лота, що покинули місто, де й загинула їхня мати, з часом перейнялись питанням, як народити дітей, не маючи мужів? І "зґвалтували" п'яного батька... Отже, питання продовження роду однозначно вже була на часі. 

Сексуальність - така річ, котру не виносять на вулиці міст і нею не заявляють про свою оригінальність від інших. Але на вулиці міст виходять нацменшини, але не виходять ті, хто заявлятиме про боротьбу з перенаселенням Земної кулі. Хоча такий "марш" за то саме. У той же ряд можна поставити інші речі, що намагаються культивувати в масах - це нездорове (швидке) харчування; їжа, що не псується; самогубство та ефтаназія, як право вибору кожної людини; свідоме самообмеження в народженні дітей... Свободи, що не є свободами, а об'єктивним наслідком підмін понять, такими собі "інструментами інформаційних війн".