Сумний смайлик. Мотивації та маніпуляції

Відома істина про механізм дії на людину: якщо весь час казати на когось "дурень", він ним стане. А якщо раптом опинитися в шкірі такої людини, то виявиться, що за приниженнями слідують незрозумілі для себе дії, допускається більше помилок. Таке можна проробляти з людиною і в іншу сторону, наприклад, наголошуючи на розумі. Така практика була під час створення нового соціокультурного етносу в радянські часи + "лікуванням" інакомислячих + "заохоченням" бездарів. Пригадайте-но, хто пам'ятає! А що ж - діяло! А нині - в іншій формі - діє? Такий механізм можна назвати "примусовою мотивацією".

Тепер звернімо увагу на те, що ми читаємо, дивимось, слухаємо, говоримо... Цікаво, що говоріння - це єдине, що є масовою творчістю, а решта дії - то споживання. А чи замислювались, що інформація, яка нас оточує або якою ми себе оточуємо в результаті стає нами? І як мотивація починає уживатися з маніпуляцією? Поки людина не бажатиме себе творити, буде рабом. Вільна людина - обирає, рабові - вказують. А на останок по свіжих слідах: наскільки ж тут сусідні країни можуть бути далекими одна від одної...

Колись Фейсбук провів негласний експеримент над своїми "клієнтами": одним пропонувались у стрічку лише хороші новини, а іншим лише негатив... Результат був очікуваним. На свідомість людини і її дії можна впливати завжди і в будь-якій формі.  Сумний смайлик.