Якось зайшла розмова про матірну мову серед школярів. І подумалось, що існує (побутує) на жаль в Україні рівноправність (рівнодозволеність) у слововживанні матюччя і російської мови. Зауважу, що паралель лежить не в мовному походженні, а у ставленні до мовлення.
Виходить так, що мовець не контролює свою мову, уживаючи з легкістю як російську, так і матюччя, приймаючи безконтрольність за норму. А те, що носіями такого ставлення є школярі, так це звичайне дзеркало батьків і "вулиці".
субота, 7 квітня 2018 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Олег Левченко. Коли темрява говорить / Oleh Levchenko. When Darkness Speaks (триптих)
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
Хіба навчитися мовчати?.. А може доста слів на раз? Це вже не так, аби кричати Й не чути зовсім чийсь маразм? Десь в лонах джунглів і пустел...
-
Є багато написаних текстів про латинізацію української абетки* і, вивчаючи їх, у мене виникає враження: хоча тема і вивчена, але до спільног...
-
Коронавірус як іронічний хайп Роздуми після сну Ми живемо в суспільстві, яке на кожному кроці хоче видобути або ж зловити з будь-чого хай...
Немає коментарів:
Дописати коментар