Про мову. Особисте

Час від часу піднімається мовне питання. Не те, щоб чистота, правильність, а вибір між... якою говорити. Де одна або друга не в голос: "рідна" або ж "іноземна". 

Для мене питання мови свого часу "відпало" само собою. Я закінчив російськомовну школу або, як називали в радянські часи ("чью?") "русскую школу" в Україні. Мовне питання за мене вирішили мої батьки, коли вели мене в перший клас. Пам'ятаю аргумент: "русский более перспективный". Так, протягом восьми років, я виходив з дому і минав українську школу, куди міг би ходити, й ішов далі - до "російської".

У період формування національної свідомості - самоусвідомлення своєї ідентичності, я пробував спілкуватися українською. Багато читав українською, від того почав мислити українською, і на якомусь етапі спостеріг за собою характерну ознаку мовної зрілості - почав бачити сни українською.

Ще в той час мене хвилювало питання: якою мовою спілкуюсь я, якою мовою спілкуються зі мною. Зі вступом до навчального закладу я свідомо запозиціонував себе на початку навчання україномовним, адже змінилось коло оточуючих співрозмовників і це було доброю нагодою. По іронії долі мій викладач фахової дисципліни висловив захоплення моєю "українськістю", зауважуючи на своїй любові до всього національного і своєї слабкості в мовному питанні. 

Для мене було важливим перебудувати звичку спілкуватись з російської на українську на побутовому рівні, а саме вдома - з рідними. Навчання (початок сесії) було для того чудовим виправданням. 

Як не дивно, але в той самий час, коли я почав спілкуватися з усіма виключно українською, у мене "відпало", як таке, "мовне питання". 

Йдучи в міркуваннях від власного досвіду, зараз мене "тішать/смішать" люди, які з мовним питанням носяться, як з писаною торбою (до них не відносяться фахівці, на яких покладена місія розвитку і функціонування рідної мови). Для мене це ті люди, що для себе, або свого оточення не вирішили це питання остаточно. 
Кожен свідомий громадянин має мислити так: якщо я живу в Україні - я спілкуюсь українською, якщо я буду в гостях в Росії - спілкуватимусь російською, в Польщі - польською. Це є повага до себе і до країни, в якій ти є. Це ж просто!