Олег Левченко. 16 років тому не стало Юрка Ґудзя... (Відео)

16 років тому не стало Юрка Ґудзя. 

Знайшли Юрка без свідомості у неділю 17 лютого. Дізналися про нещасний випадок наступного дня. "Пригадую той понеділок, як сьогодні: тільки-но зайшовши до холу Житомирської облдержадміністрції, де розташоване облуправління преси та інформації, мені назустріч йде стривожена Тетяна Пишнюк з раптовими для мене словами: «Подзонили в управління, сказали, що в реанімації лежить якийсь Ґудзь». У такі хвилини тривогу будь-якої людини важко переказати. Розгубленність Тетяни не знала меж: куди йти, кому дзонити, хто це «якийсь Ґудзь» – мабуть, серце щось підказувало, та розум не йняв віри. Я теж не вірив, перепитав: «Юрко?», та Тетяна переказала сказане: «...просто Ґудзь»..." (Олег Левченко. Глеки споминів).
Травма, яку мав Юрко була несумісна з життям. 20 лютого 2002 року митець відійшов у вічність. Поховали в с. Немильня Новоград-Волинського району Житомирської області, звідки був родом.

Приблизно в 2001 році Юрко Ґудзь пише поему "Барикади на Хресті". Вона знаково прозвучала у моєму виконанні напочатку 2004 року - до помаранчевої революції, але найбільш сильно - в 2013 р. Події та перебіг подій, які змальовані в поемі не випадково резонують із подіями на майдані, в Києві, на Хрещатику, що в народі називають "Хрест". Досліджуючи творчість Юрка Ґудзя, я спостеріг, що задум твору виник раніше - ще в період революції на граніті, а наштовхнув на його завершення: емоційно насичені протестні настрої доведені вбивством Ґеорґія Ґонґадзе, хто ще пам'ятає, вони йшли під гаслом: "Україна без Кучми". Але в самій поемі відсутня політика. Там є те, що ми відчували, коли сталися жертви "Небесної сотні" і, як реквієм, звучала "Пливе кача"...

Олег Левченко. Моновистава "Барикади на Хресті" за однойменною поемою Юрка Ґудзя. Джерело:

https://youtu.be/Izy5kd7Gc5o