Потрапити на гачок

У цьому житті важко відповісти, що є "потрапити на гачок": чи то є свобода ловити рибу, чи то є стара (нова) роль у певній системі. Чи є звільнення від однієї системи свободою в іншій? Начебто ми обираємо новий шлях, по якому йти, а це є такою ж черговою варіативністю, як і всі попередні. Ми взаємопов'язані з цим світом і узалежнені від речей, які в одній системі є видимими, а з іншій - ні. Відбувається свого роду взаємокомпенсація, де з проміжку ще не прожитиго шляху важко уяснити, що було краще. Втеча від тих речей, які є видимими, аби їх не бачити, в іншому випадку (обрання нового шляху) можуть компенсуватися видимістю неіснуючого - наперед незнаного в світі старому.

Олег Левченко. "На стінах спин написані слова..." (вірш)

На стінах спин написані слова...
   А руки камінь підняли угору.
   Дивіться всі! - він, наче глобус,
Яким закриють гирло вулкана.

   Де ті, хто їм плював під ноги,
А нині падати готові ниць,
Коли збагли, що ламкість криць
   Можлива попри фізики закони?

Пусте! Усе проходили колись,
   Лиш пам'ять стерли нашим душам,
   Щоб по-новому світ "розрушить",
А на уламкамках вибити "Борись!"
Дорога: П.->У.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 003

Що означає розуміти один одного не просто з пів слова, а з пів жеста? Це добре видно в цеху з надмірним шумом. Всі не чують один одного, але, головне, - розуміють.
290619

Усе в цьому світі не просто взаємопов'язане, а одне ціле: розсипана особистість одного Бога, яка у вигляді душ взаємодіє й упізнає в кожному свою іншість.
290619

Вміти контролювати свої емоції та бажання беруться від наслідування, як це вміють робити інші. Ми вчимось не лише на власних помилках.
010719

Ми живемо в часи глобальних технологій, де левова частка "переконань" лежить у площині маніпуляцій з вірою в справедливість. Чи можлива реалізація такої ідеї, яка не вписана, як захисний механізм, у державну систему: подати до найвищого суду колективну скаргу у зв'язку з масовою маніпуляцією свідомістю?
060719

Наша місія в житті - знайти і збагнути себе в інших! Впізнати в них незвіданість себе. Адже кожен з нас має безліч розсипаних часточок власної цілісности: прожити цю "гру" так, аби зібрати найбільший пазл себе самого.
150719

Як зрозуміти світ?

Усі вважають, якщо проблему зменшити, її легко збагнути. Наприклад, якщо порівняти родину із державою, то розуміння меншого елемента суспільства - в рази простіше. Таке співставлення легко використовувати в розумінні глобальних процесів, коли світ не дробиться на частини, а узгоджується загальноприйнятими правилами. Але цікаво й інше, що в процесі спрощення не вивчається найменша частина простого, яка спроможна зруйнувати те, що стоїть надбудовою, або є внутрішнім праобразом всього. Тут добре підходить приклад мурашника й людини, яка стоїть над ним у прагненні зрозуміти закономірності внутрішнього життя його мешканців. Взагалі, як виявляється, не все так просто: мале не знає про існування більшого, більше не в силах збагнути організацію меншого. Умиротворення одного сприяє умиротворенню іншого - це як вираження невидимого. Це все, що варто збагнути в цьому світі, який, насправді, незбагненний, як у розумінні ролі кожного мурахи людиною, так і в розумінні всіма ними його. Істина в розумінні світу полягає не в розпорошенні себе перед ним, а в пошуку себе в ньому!

Поетичний концентрат ("їсти черствий хліб")

Якось прочитав філософську думку, що майбутнє планети визначатимуть поети. (Читав її десь рік-два тому, в одній з відкритих лекцій ізраїльського філософа на тему нашого майбутнього). Отже, поети бувають різні, але саме явище поетичного творення, коли в ньому мають бути максимально сконцентровані слова, де не місце зайвим, підсилені ерудованістю, духовним досвідом і начитаністю митця, дозволяють стверджувати, що то значить у цім світі "їсти черствий хліб".

ФіLOsоХвічне БарбIQ 002

Варто допомагати тим, хто шукає себе в творчому самовираженні. Підтримувати популярних - легко. Спробуйте підтримати маловідомих і таких ж здібних! Для цього треба докласти зусиль!!!
080519

Втілення (витворення) надає силу (енергію) росту.
110519

Ми часто прагнемо обманути свої "смакові якості" - це все, що торкається нашого вибору. Якщо один фрукт є кислим, наприклад лимон, навіщо його робити солодким? Так і живемо у світі оманливих вражень - штучно вигаданої реальности.
050619

Якби ми вміли говорити мовою дерев, рік, дощу, сонця, трави - ми б могли спілкуватися з усіма істотами й неістотами світу: людьми, тваринами, рослинами, навіть камінням. Але нині, що далі, тим гірше, ми не лише розучились говорити мовою природи, ми розучились її чути.
070619

"Папір стерпить все!"
"А навіщо?" - запротестував він.
І букви почали тьмяніти, вицвітати,
старіти швидше за аркуш.
Аркуш перемагає літеру,
скільки б літрів чорнил
на неї не було б страчено.
080619

Нині вже не той час, аби існувало фізичне рабство, достатньо інформаційного: той, хто  володіє світом - володіє думками людей.
180619

Дещо про вчинки або "чортівня любить померки"

Якщо людина живе на словах правдиве життя і за ним помічають хоч один неправильний вчинок, її сприймають майже демонічною особою.
Живе чоловік, послухаєш: мораліст, правдоборець, сім'янин, працює на совість, та от раз-другий і помічають за ним ґанж: як погано лежить - вкраде! І всі його слова про неправильніть учинків іншими стають такими нікчемними.
Другий чоловік: зовні праведний, при тому, як побачить при дорозі Хрест - кладе його на себе. Гоп, а тими ж руками чуже, та й бігом візьме...
Третій: розповідає цікаві й повчальні історії з сімейного життя, зокрема й про діда, який свого часу був головою колгоспу, підсилюючи позитивне враження про нього словами односельців: "А ви знаєте, що за життя, будучи при такій посаді, він нічого не вкрав!?" А сам... Так і обмовився: "якби була така можливість..." і тишком-нишком: "не яблучко від яблуні".
Пастор однієї протестанської церкви розповідає про добро, правильність учинків, усі свої доводи аргументує витягами цитат із Біблії. У приватній розмові радить одне, наступного дня з катедри повчає іншому... Де ж правда? Уся віра в достойність сиплеться на очах: нечувана брехня! Так, приватно сказане - не на публіку - нечуване іншими. Чортівня любить померки.
Хтось спитає: а де ж правда? А вона - лише в нас! І всі ми стоїмо тет-а-тет перед власною совістю, яку не варто затьмарювати помислами виправдань: так роблять інші, так кажуть є "правильно", "ти що: не як всі?" А шальки терезів, розхитавшись, все одно повертаються до рівнозначности тяжінь. Та от, коли вже хитає в іншу сторону, мало хто розуміє: чому все відбувається не за людськими переконаннями.