01.05.24
У нашому організмі існує багато захисних (запобіжних) механізмів, наприклад імунітет, а для емоцій - спокій, зокрема сон і сновидіння, які чітко сигналізують про зміни: "Сходиш зі стежки на манівці".
03.05.24
Сни не мають читалися однозначно або ж, якщо точніше - категорично. Уві сні більшою мірою тлумачаться емоційні реакції, виражені в образах. Це все одно, що спроба описати художню картину, або літературний твір без оціночного судження критика, чиї слова можуть стати продовженням чужої творчости, отже, зайвими. Критерієм оцінки є особистий досвід, і ми певною мірою є його заручниками у спробі сприйняття чогось іншого. Тому й так важливо пізнання світу перш за все через самопізнання, відкритті в собі нового, зокрема саморозуміння снів. І як писав раніше, у снах не буде представлено більше, аніж ми те знаємо з реалу, а отже, в силах осягнути власним розумом. Тому не створюйте ілюзії, що хтось розтлумачить вам сон краще за вас самих. Можна лише допомогти осягнути методику, а практику доведеться проходити самому.
05.05.24
Путін, а вірніше система НКВД-КДБ-ФСБ використовують метод кругової поруки: усі, кому дозволено, або за власним вибором, або ж за примусом не лише доносять, крадуть але й вбивають (у недалеких і нинішніх реаліях беруть участь у злочинах війни), перетворюючи громадянина у співучасника злочину, насаджуючи таким чином відчуття спільної "національної" єдності. Виходячи з цієї тези: усі росіяни (статистичною більшістю) - злочинці.
05.05.24
Відомо, що людина, аби навчитися, має повторити одне і теж безліч разів, а от коли вона сформує свій умовивід, вже у зворотньому не переконаєш (так формується консервативне мислення), тим більш, про це не забуде ніколи. Тому й методи пропаганди працюють так, аби переконати людину в тому, що їх тези - це і є власні умовиводи реципієнта.
07.05.24
Sered polákiv u haluzi budivnyctva možna počuty frazu: "Chujowo, ale jednakowo". Najčastiše, za deržavnyj košt.. Ale razom iz tym u pidsumku radisno konstatuütȷ: "Ależ - działa!"
08.05.24
Письменник, як голос народу. Ми можемо бути вдячними йому лише за дві речі: бути уважним до деталей і вміння їх записувати. Більшою мірою його талант мудро, влучно, дотепно абощо мислити - це заслуга того середовища, в якому він виріс і формується протягом життя. Приміром, про Конфуція ми знаємо лише по мудрості, яку залишив на папері, що дійшли до наших днів. Яка вірогідність того, де могли бути думки його або інших, кого міг почути, або разом із кимось влучно сформулювати, а лише згодом записати? Так ми можемо говорити про Григорія Сковороду, який вільним студентом вчився в Західній Європі, так само можемо сказати про Тараса Шевченка, який цілковито є голосом народу, навіть зі збереженням націотворчого стрижня періоду козацьких часів у своїй творчости. От нинішній час виглядає дещо інакше: окремих митців, що вміли писати і бути "голосом народу", наразі замінює багатоголосий інформаційний простір, а в його центрі - пропаганда, яка діє як і раніше "голосом народу". Яким чином? Пропаганда відслідковує, які тези "заходять" у народ найкраще, корегують під політичні інтереси та інтереси політичних сил, тут дії можуть розходитися зі словами (приміром: не завжди тези Конфуція життєздатні), адже нікому не заборонено мріяти й уявляти себе тим, ким ти хочеш бути. На тому різняться культури, на тому стикаються цивілізації, на тому і будується світ: не тим, яким він є, а тим, яким ми його уявляємо для себе, з корекцією на те, наскільки ми інформаційно захищені від зовнішньої інформації.
11.05.24
Можливо, у майбутньому наш час назвуть "Епохою "експертів", а без іронії - псевдоекспертів. Кого не спитай, всі знають, як треба робити і мало хто посилається на наукову базу. Уявлення про світ формується на підставі, як мінімум: досвіду з дитинства, побачених фільмів, пропаганди, думок знайомих, з якими не хочеться сперечатися тощо. І весь цей масив "знань" на рівні "простягнутої руки".
12.05.24
Цікаво, що у дитини на дрібні події доволі коротка пам'ять, а якщо їх повторювати, ця пам'ять стає нормою повсякденного життя. У старшої людини пам'ять на дрібні події доволі вибіркова, але на відміну від дитини керується набутим досвідом рухатись по шаблонах, спираючись на великий архів спогадів і досвіду, що відбуваються як стихійно, так і актуалізується на кожну випадкову асоціацію. Кажуть, що похила людина, наче дитина. Але це не зовсім так. Головною відмінністю є великий масив спогадів, від чого позбавлена дитина, яка готова запам'ятовувати все для себе нове, чого старій людині є максимально небезпечним, аби не травмувати усталене, а заразом і свою нервову систему.
14.05.24
Що таке любов? Все починається з того, що хтось приходить і каже: "Ти будеш грати в мою гру?" І таке задоволення може розтягнутися на все життя..
14.05.24
Ніби одне слово, а як міняється значення! Коли кажуть: "запальна людина" - це щось хороше, як синонім провідний, ініціативний, натхненний, також можна сказати й про холерика; а коли лікарі скажуть: "запальний процес" - це вже щось погане, що потребує мало не антибіотиків, у крайньому випадку "оперативне втручання".
15.05.24
Наше життя подібне до гри у вигляді якогось конструктора для малих дітей під загальною назвою: (Не подобається, як роблять інші?) "Зроби сам!"
16.05.24
Цікаво, що за "поговорити" ніхто відповідальності не несе. Фактично, ми можемо це віднести до таких наук і дисциплін як філософія, політологія, риторика абощо. Це трохи вищий рівень тих "стареньких, які сидять на лавці".. Кажуть, що будити емоції погано, а як щодо "будити думки"?.. Отже, за того, хто "гойдає човен" ніхто відповідальности не несе, як і він сам, адже як завжди в таких випадках: човен - один, а порятунок на іншому, який нарапт може бути ген як далеко!
16.05.24
Кажуть: "Він не знайшов себе". Отже, не там шукав!
17.05.24
Krytyka, ce koly ty v očax inšyx vyxodyš za meži normy. Todi, ščo take "norma" tiëï lúdyny, jaka tebe krytykuë? Maëš buty takym, jak vin, abo tym, na koho vin xoče, aby ty buv sxošyj? Todi, ščo je rivenj doskonalosty? Čym i jak vymirúütjsá ïï meži? V jakomu instytuti mertolohiï ležatj ci zrazky?
Kryteriëm zovnišnóï povedinky lúdyny je ïï vnutrišnij svit, mirylom - vlasna sovistj. A na neï tysnuty - ce proävláty avtorytaryzm abo slabkistj ne staty v očax inšyx slabakom.
18.05.24
Рекомендую дочці піти на виставку екзотичних тварин, жартома називаючи їх "птеродактилями". Загалом, у діалозі виникає думка про "Сувенірну лавку" у місцях подібної презентації та безвідходне виробництво, як колись із розмови з колегою про його професійний досвід на птахофабриці. Тут наші асоціації перетворили екзотичних тварин на опудала, які у дивовижних позах мультяшних героїв, заохотити себе купити, стоять на вітрині при виході з подібної виставки.
19.05.24
Цікаво, а чому ще не придумали функцію переписки: "Діалог із рекламою"..
19.05.24
Аби почати спілкування з сонцем - треба напружити лице! А у декого відповідні м'язи майже ніколи не діяли..
19.05.24
Людина усвідомлює свою "вищість" умінням творити. Ми не розуміємо досить: чи в нашому розумінні це вміють тварини, але однозначно усвідомлюємо, що вищою за нас є сама природа, проти якої ми боремось, не усвідомлюючи це доста вичерпно, наче ті тварини - нас.
19.05.24
Варто на упаковках зазначати кольором, наприклад, кружечком, у який сміттєвий ящик їх викидати. Найпростіше: за кольором відповідного контейнера. Навіть цікаво: чи кому-небудь приходила в голову така проста ідея?
19.05.24
Людина, яка каже, що втратила у житті сенс, якраз є тією людиною, яка розуміє високе значення і призначення людського життя в суспільстві. Це означає, або трапив такий момент, коли або суспільство захворіло, і вже немає сенсу служити людям користю, або самооцінка сформована невисокими ціннісними нормами загальної думки.
20.05.24
Цікаво, наскільки релігія свободи (християнство) перетворилась на релігію покори. "Увірувавший в мене (себе - О.Л.) спасеться" адже "Не бажай іншому того чого не бажаєш собі". Отже, вірити в іншого, лише як наприклад, у того ж Христа, це все одно, що навчитись вірити собі. Разом із тим виникає, що ця релігія є релігією віри. Тому й беруться для прикладу вівці, які довіряють своєму пастору. Але разом із тим християнство не вчить: чому світ жорстокий і пастор врешті-решт має зарізати "баранка"? Чому рибалка має ловити рибу?.. А може, свобода полягає в тому, аби не бути з'їденими "вовками" завчасно? Коли "не роби іншому того, чого не бажаєш собі"? Отже, мова йде не про їсти подібних собі? За будь якого-небудь розкладу все повертається до того, що це страждання у Хресті та на хресті. А віра в себе - це певного роду зусилля, мука "розіпнути себе" в ім'я самопізнання, а крізь себе - інших. (Так як акценти християнства робляться виключно на Хресті, отож, претендувати на конечність такої думки не буду).
21.05.24
Коли ми кажемо, що все рухається вперед у майбутнє, ми невідь-звідки переконані, що нам там однозначно буде краще. Якби так не було, ми б не мали віри в себе, у свої сили, втратили б сенс у житті. Це що ілюзія, навіювання чи звичайний захисний механізм від нас самих - не зважаючи на логічні речі (наприклад, незворотні процеси в екології), мати переконання в кращому? Виходить так, що в наших уявленнях: абстрактне майбутнє складає вагову конкуренцію реальному минулому.
22.05.24
І сказав Творець, беручи з глини клубок нервів: "А дам-но Я тобі розум, нехай страждає..".
Так і виходить, що дерево пізнання добра і зла кожен має своє. Найбільш обдерте - філософи.
23.05.24
А існують ще форми неусвідомленого болю? Стверджують, що людина тим і відрізняється від тварин, що вміє думати, аналізувати, зокрема усвідомлювати біль. Цікаво, чи є така істота більш вища умислово, що має на стільки ж вищу організацію почуттів і як наслідок - розуміння відтінків болю? Отже, вищий рівень страждання?!
23.05.24
Віра більшою мірою полягає у бажанні вірити. А... "у те, що хочеш" - це нюанси. Головне - бажання! Найміцніше - усвідомлене! Ми багато чого не робимо в цьому житті, тому що цього не бажаємо. За бажаннями (більш традиційно: "за інтересами") виокремлюються соціальні групи, культури, країни, видно кожного з багатьох абощо. Тільки те, що ми хочемо стати часткою чогось, долучає до "святости" та унікальности, виокремлює з-поміж інших, не схожих на нас.
24.05.24
Цікаве мікроспостереження за неусвідомленими рефлексами: рівень захоплення якимись людьми полягає у їхньому вмінні передбачувати події. І чим більше таких передбачень, тим більше довіри вони викликають. Таких людей називають знавцями, а фактично сприймають, як віщунів. Дивною складовою тут полягає те, що більшою довірою приділяють тим, хто каже бажання, очікуване "замовнику". Тому теми екології Землі в часи кількасотрічного технологічного прогресу виглядають менш пророчими, аніж освоєння Місяця або Марса.
25.05.24
Реклама певною мірою працює з тієї причини, що люди насправді не знають, що хочуть.
25.05.24
Добре було б вибрати матеріал і видати книгу під загальною назвою "Патріотичне", де були б зібрані усі свідчення любови до України. Наприклад, де Шварцнегер і Сталоне стоять разом у вишиванках, Пінк Флойд грає "Червону калину", європейські та американські вулиці називають ім'ям України, звичайні військові зривають по окупації пропагандистський плакат росіян з біл-блрда, на якому написані слова Т.Шевченка... І таких свідчень сотні, якщо не тисячі. Це мав би бути певний "словник" образів ("зорник") про наочну невмирущість України.
30.05.24
© Олег Левченко, травень 2024 р.
