Ніхто його не бачив,
але в уяві завжди існує,
як щось неочікуване, трепетне,
аж дещо тривожне...
Правда, як світла сторона Місяця.
Не завжди вцілиш "в десятку",
найчастіше - ненаповну,
а як на ціле блюдечко кратерів -
"то хоч голки збирай"...
Атлантида така ж незрозуміла,
як і геоїдність нашої планети...
Де б ми були,
якби не Місяць, якби не Сонце..
24 квітня 2026 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар