03.01.26
Цікаво, що не так мова чи віра, чи умовний король, чи що-небудь інше, але саме державність об'єднує людей і навпаки. Про це можна судити з далеких старозавітніх часів, приміром відтоді, коли Бог, як успішний маркетолог, пообіцяв євреям землю з усіма щедротами, переконання, які могли б межувати з вірою про втрачений Рай. Парадокс у тому, що кожна людина боронитиме свій Рай, який політики називають "патріотизмом", коли насправді ж усі ми на цій Землі не вічні, а "сегментація" земель і місце "твого дому" змушує думати, що це не так. Треба визнати, що державні утворення також - не вічні, адже їх не існувало раніше. В безлюдній пустелі немає державности. Лише наявність людей за переконаннями у свій "Рай" окреслює його.
03.01.26
Яка різниця між сучасним комп'ютером і людиною після отриманої команди? У останньої є "гальма"..
04.01.26
Крізь сон подумалось: "Чи справді ми бачимо образи такими, якими вони є чи тільки так хочемо?"
07.01.26
Потреба використовувати технології, ніколи не будуть супутниками свободи тих, хто ними послуговується.
07.01.26
Людство свідомо чи ні, але весь час причетне до мистецтва (всього, що можна назвати актом творення). Скоріш за все наше покоління та в найближчому часі наступні будуть максимально відомими у напрямку творення та множення сміття. Нинішнє поводження з побутовими відходами та їх подальша утилізація не вирішує вже накопиченої проблеми на землі, атмосфері, воді, навіть на навколоземній орбіті.
08.01.26
Наше еґо підтримується безліччю факторів, які ми звикли рахувати, як належне нам за умовчанням. Але якщо починати прибирати їх, наприклад, фактори сім'ї́, друзів, країни; фактор де створюються відчуття безпеки; фактор доходів; перспектив на майбутнє тощо, еґо залишиться не просто біля "розбитого корита", а банально без будь-якого відчуття його існування - найменшої фізичної опори, від якої починають творитися життєві сенси.
08.01.26
Найбільша трагедія для людини - це смерть. Цікаво, якби люди не розуміли її природу, чи існувала б любов? То можливо, що саме кохання і надає смерті такого значення, а отже, улюбленого трагізму..
10.01.26
Ще активація снів відбувається за рахунок додаткової активности в житті, звідки і збільшується частота вражень і образів.
10.01.26
Мало хто замислюється і говорить, що християнство було біднішим за язичництво. Замість багатьох богів настала ера спрощення духовного світу: з'явився один Бог; єдиний Спаситель "для всього людства"; Святий дух ("Утішитель"), який одноосібним посередництвом з Отцем і Сином має вирішувати усі душевні проблеми людини. Яким мала бути свідомість дохристиянська, вміючи розуміти складний світ, де кожен бог мав вирішувати певну проблему? - явно не така спрощена, як для "знедолених" (християнство набуло найбільшого поширення серед бідних і рабів, поки не стало державною релігією). Так от, раннє християнство, як і комунізм чи фашизм привнесло занепад, хоча вижило виключно завдяки прихильності мас, а не як для других і третіх - "насадженню згори".
11.01.26
Щоб "продати" треба придумати протилежність. Як можна "продати" Бога, якщо не було б Диявола? Як "продати" світло, якщо темряву не зробити ворогом життя, яке людина спроваджує на сон? Як "продати" праве, якщо ліве не зробити смішним, ущербним, анекдотичним. Тому "піти на ліво" - це не те, що "бути правим"..
11.01.26
Цікаво, що люди в переважній більшості сприймають наявність світла як даність. Спостеріг це на будівництвах, коли працівники з усіх інструментів найбільше забувають переносні ліхтарі, тим більше, якщо десь їх поставити високо, віддалено, глибоко. Це тому, що виникає помилкове відчуття належного нам світла - від сонця.
13.01.26
Переглядаю американський серіал, де кожен окремий сюжет - це окрема сімейна історія, де пари є мішаними: чорненький + біленька і навпаки, і не лише гетеросексуальні стосунки. Згадалось, що в США навіть на політичному рівні стоїть пинання расової рівности, для цього в суспільстві існують окремі дискусії не без причин пов'язані з історією, нерівнівнісю, а тим більше - фінансами. Як вирішити не лише через кіномистецтво таке питання? Запропонувати для такого суспільства розв'язати давню дискусію за два покоління: поодружувати всіх не за колором шкіри, а за їх протилежністю..
15.01.26
Чи мислимо ми не так перевіреними знаннями, як фільтрами (суб'єктивними переконаннями) та шумом (судженнями та порадами інших)?
Можливо, наше мислення рідко торкається самих фактів, а частіше ковзає по їхніх інтерпретаціях. Фільтри визначають, що ми готові помітити, а шум — що змушує нас сумніватися або підкорятися чужій оптиці. Тому знання нерідко стає не джерелом ясности, а лише виправданням уже сформованої позиції.
17.01.26
Переїхати жити в нову країну подібно до "самогубства", коли ти вже не можеш жити в тих умовах, в яких жив, тебе вже мало що в'яже зі старим життям, коли ти вже хочеш чи мусиш вирватися в інший світ, але з надією, що він буде ліпшим... але це чи не ті самі "граблі", але від іншого виробника з поліпшеною системою "охорони життєдіяльности"..
17.01.26
Розуміючи, що більшою мірою людина є "папужка", вона наслідує поведінкову модель тих, з ким живе, хто вчить і дає поради, а також: як найкраще розуміти світ - у "сухому залишку" власної волі та оціночних суджень залишається стільки, що "храм" із того не побудуєш, а на одну цеглинку - згодиться..
18.01.26
Якось думав, що сни сняться від певних вражень, а тепер думаю: і не лише, - можливого їх браку. Спостеріг за тим, як багато дививився фільмів, так, що аж надивився..
19.01.26
Де межа між суб'єктивним і суспільновизнаним? Чи насправді більшість людей вважають власними думками те, що сформувало їх свідомість?
23.01.26
Ми живемо у світі придуманому якщо не Богом то релігійними фанатиками. Ідея націоналізму, зокрема вищості або окремої расової відмінности придумали євреї (вони не знали, що ідея обраности Богом може сподобатися іншим народам), християни в Європі удосконалили іудаїзм і привнесли культ страждання, а розуміння духовного світу підкорили не циклічності, а векторності історії. Духовна практика переживати світ тут і зараз зникла в практиках жити успіхами минулого чи вірою у світле майбутнє, яке взяли на озброєння політики-утопісти, поховавши мільйони людей у крові.
23.01.26
Чи була коли-небудь філософія Присутности "тут і зараз", а не колись, на що не в силах подіяти та майбутнє, про яке так ніхто і не знає?
23.01.26
Цікава тема: пам'ять, що викликає емоції. Кен Уїлбер писав у праці "Безмежне", що людина не в силах відчувати щось паралельне дійсним відчуттям, наприклад когось зараз, чи себе в минулому. Різні спогади і фільтри корегують пам'ять, отож, і відчуття. Подумалось про росіян, що у них дійсний брак пам'яті про свою історію, адже їхня історія або крадена, або знищена в малих народах, що себе зараз іменують росіянами. Наприклад, казанські татари мають у рази глибшу історію аніж московити, зробивши так, аби татарин забув свою історію, і мислив себе частиною іншої - біднішої, але чомусь "величнішої" нації, лише за домінацією над своєю ідентичністю. Регіональність - це є шлях не "розмазати" себе перед імперскістю.
24.01.26
Філософія своєї цілісности: жити своє життя, заразом відчуваючи пов'язаність з іншими; жити теперішнім, а не виключно минулим чи майбутнім; знайти своє "я" - своє призначення (свою корисність навіть в найменшому, або для найменшого).
24.01.26
Ми живемо не просто в часи профанацій, але й в часи умовностей, коли з думкою про те, що хтось суспільно визнано має бути "добрий", насправді, може перетворитися на його протилежність. Подумалось так, коли згадав з останніх політичних обговорень, що Данія - союзник США по НАТО, не обов'язково, але добровільно посилала в Ірак на війну своїх військових (2003-2007), нехай і не чисельну кількість, зараз стикається з агресивними висловлюваннями і намірами щодо себе, а зокрема Трампа до Гренландії. Це все в контексті того, що демократичний світ якби закрив очі, що розвідка США тоді дорого помилилася. Чи все так однозначно? Карта цього питання чудово розігрується навіть під час російсько-української війни, коли цією тезою уміло спекулюють навіть у мистецтві, яка "несподівано" стала політичною зброєю. Профанація і умовність - це розмиті кордони, зокрема й в контексті довіри, і там, де їх більше, виникає висока ймовірність небезпеки для всіх.
29.01.26
Цікаво аналізувати, як ми вміємо домірковувати неіснуюче, дивлячись на візуальні ілюзії. Подібно так само ми дивимось на певні речі в нашому чи суспільному житті, "доставляючи" бракуючих елементів, викривлюючи простір під свої вподобання, осягаючи, наче нове, що увижається логічним поза межами видимого, а без прискіпливої уваги, все видається так банально-простим і відкритим, якщо не наївним. Можливо, сама глибана розуміння - це вміння рівнозначно осягати цю діаметрально протилежну глибину видимого?
29.01.26
Немає коментарів:
Дописати коментар