Будь-який язичницький бог - це окрема система впорядкованости земного життя, це не настільки образи для віри, як імена правил. Наприклад, Календа відповідає за систему пір року, місячних циклів, організацію часу, звідки й походить "календар". Перун - це не просто бог блискавок, вогню, згону старого і народження нового, але природний образ вогневих ("революційних") потрясінь, недарма він став актуальним у часи приходу християнства, символічно актуальний зараз, коли лунає зброя. Мокоша - це не просто покровителька жінок і порядку, але ще й богиня системи структурованости простору, недарма її малюють в образі павука, що плете свою геометрично-правильну павутину. Хоча язичницькі боги мають багато спільних рис, це лише вказує на взаємодоповненість: розуміти світ неможливо розірвано, а лише в сукупності всього, що творить життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар