Шлях, на якому людину зачіпають візуалізовані, звукові, дотикові тощо образи, які з кожним новим емоційним досвідом виснажують психофізичну оболонку особистости. Людина не встигає все прийняти, а неважливе відсіяти: відібрати єдине для себе значиме. Якщо на початку людина виказує захват, позитивні враження, це врешті-решт настільки спустошує "приїданням", що вона стає остаточно роздратованою, розгубленою, дезорієнтованою. Душа прагне спокою і впевнености в тому, що тепер, саме цієї миті, світ нікуди не біжить і не жене його за собою: "Гайда вставай, давай за нами! Досить бігти за останнім вагоном! Будь у тренді!.." І на якомусь етапі, виснажившись, скаже: "І від мене вам досить! Усе не глитну!!!"
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
ФіLOsоХвічне БарбIQ 060
Думаючи про небо, один філософ сказав: я хочу, аби люди були щасливішими, - і випустив пляшку шампанського з повітряною кулею. Так людина оп...
-
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
І тут я приходжу до того, що ми робимо те, що не має сенсу. Ходимо на роботу, яку в переважній більшості не любимо, переходимо від завдання ...
-
Припускаю, що зменшення виразности та сил записувати сни доволі міцно пов'язане з фізичним станом і почуттям втоми, зокрема з болями в х...

Немає коментарів:
Дописати коментар